Отаке вам тема на порядок денний: Хто в якому вигляді хотів би бути похованим, і яке це має значення. Наприклад, кремація. ябо гнити в труні як у доміку, або по Дніпру як індійці по Гангу (уявляєте,яка антисанітарія)Також чи вважаєте ви, що ваша душа буде вічно десь шлятись, на ввесь цей бардель дивитися, або полетить до якогось раю і буде яблука хавати та на лірі грати, чи все це лише тупе уявлення, і існує щось зовсім інше? І взагалі, хотілося б обсудити характер ставлення готів до релігії, насамперед до тої, що більшість з нас оточує. Мій цинізм, наприклад, унеможливлює такі уявлення. Не плутати зі збідненою фантазією. Моі судження з цоьго приводу майже повністю збігаються з Фройдом, Сартром, Камю і Ніцше (викладені в книзі під назвою "Сутінки богів. Досвід критики християнства").

Яке там життя після смерті!!! Після того як здохнеш нічо не буде...

От чесно тобі кажу: якби твердо знав, що так і є, то спокійніше було б. Набагато.

А в яке тіло ти саме хочеш? Сабачку або птічку якусь, або в людину? Та чи сподобається? От що-що, а саме реінкарнація, на мою думку - така гарна собі казочка. Хтось скаже, що це побудовано на якихось там спогадах людей про те, що вони пам'ятають ким вони були були у начебто минулому житті, якісь факти з нього наводять. Це просто обалдєнне дежавю, і нічого більше. Якщо б насправді так було, я б хотів переродитися у симпотну дівчину. Ха.. я здогадуюсь, що ви про мене зараз думаєте.. ну думайте)

ну, якщо люди вже тисяі років свято вірять, що після смерті є ще щось, то, напевно, в цьому є якесь "рациональноє зєрно". Особисто я вважаю, що "кожному по вірі його". Нічо, все одно ми все дізнаємось - просто хтось раніше, хтось пізніше.

Щодо поховання, то мені якось не принципово. Хай би "брєнниє останкі" гнили собі спокійненько в полі серед травок та букашок, перетворювались на органічні добрива та згодом на ті самі травки та букашки.Отак

> ну, якщо люди вже тисяі років свято вірять, що після смерті є ще щось, то, напевно, в цьому є якесь "рациональноє зєрно"

Ха, "люди" в твоем понимании это большинство?

А лично мне после моей смерти будет все пофиг т.к. меня как личности уже не будет.

> "кожному по вірі його".

Это по принципу что если один тип верит, чо прыгнув с крыши полетит как птица, а другой - что превратится в котлету, то если они прыгнут то в результате получится 1 птица+1 котлета? Я думаю котлет будет две.

я за кремацию, и что бы пепел развеяли

дешево и сердито...

а если серезно - кремация это эколгически чисто и гарантия что меня хоть после смерти оставят в покое - никаких там маролдеров, эксгумаций, подзахоронений..

никому не прейдется ухаживать за могилкой, не кто не будет утруждатся... была и нет,

"откуда взялась -туда и ушла"



а что касается загробной жизни - это дело веры и личной фелософии.

однозначно проверить я не могу есть там что то или нет. думаю что что то есть. а может я хотела бы так думать...

однозначно кремація

так не хочеться по смерті стати шматком гнилого м"яса, яке гризтимуть черв"ячки. Окрім того, в мене клаустрофобія, як я буду лежати в гробу? ))

Розвіяти мій прах десь далеко в горах...

а мені б невеличку пірамідку чи скромний мавзолей з дев'ятиповерховий будинок та купку маргариток...



А взагалі то всеодно... головне померти, а шо там буде то буде і від того нікуди не дітись

Все равно по большому счету..., а еще лутше, если тело вообще не найдут

я раніше теж хотів щоб мене (тобто те що від мене залишиться) спалили, а тепер мені чогось хочеться щоб мене десь закопали, а зверху грубу камінюку поклали. і до мене на могилку може колись якісь готи прийдуть, і ми з ними разом посидимо ))) може навіть щось мені заспівають ))

...А потім напишуть на могилі "готіка форева"... не слід довіряти готам)))

>а еще лутше, если тело вообще не найдут

некрофілів боїшся?

А ти шо думав? Я понімаю, шо мені вже все одно, а мало лі... буду потом на тому світі...відчувати себе не так...)))))))

В людинку хочу. Птічки у відстій.

Да нє, нема ніяких спогадів, дежавю - то буває... Спогади, певно, інша галузь...



А шо, по-вашому, краще просто отак померти, залишити по собі купку дітлахів, які через три роки тебе забудуть, і згнити??? Не знаю, мене така перспектива не влаштовує... Хоча це, звісно, краще, ніж жити вічно.

До речі, ви всі як думаєте? Що краще: жити вічно (себто, зовсім не вмираючи) або прожити одне життя і злягти у могилку??





Мене тут так зневірили... Реєнкарнація - фігня?!?... Ну, тоді я за кремацію. Хоть в тєплє=)))

=А взагалі то всеодно... головне померти, а шо там буде то буде і від того нікуди не дітись =

Ух ти, когось починають сумніви щодо своєі смертності долати? Схвально, але всі останні, виявляється, дурні, бо чомусь помирають. Цікаво, чи остогидло б мені житяя, ну не вічне, а років так з 500? Таке, як воно зараз, може й так, але як "річ в собі", може й ні. Тут контрадикція виходить, напевне, на кшталт "бути чи не бути, або не бути саме так, а бути отак", чи якось по-іншому. В окремі моменти приходять такі думки, як то кажуть "лучше б мой папа кончил на простынь". Сам заплутався.

Насправді, при кремації добрив з тебе менше, це лише питання прижиттєвого мислення в бік компаративной естетики. Хтось коли-небудь бачив процес кремації людського тіла? Не так вже й естетично, якщо собі уявити, хоча миттєво і потім якось спокійніше. Не оволодівають думки про мерців, що ожили. Ну який оживший жмур з купки попелу вийде? Це все жарти звісно.

А якщо відштовхуватись від того, що душа людська жива, доки її пам"ятають, якщо в це вірити, то купка дітлахів - не так вже й погано.

Гаразд, вмовив, переходху на рідну неньчину мову...

Нехай мене звірята з'їдять, ото добре діло... А що буде після ніхто не знає, а як взнає, то не скаже...

не хочу переродження, хочу щоб все закінчилося вже.

Не лякай так... (в сенсі "вже")

Що, прямо зараз?

2Sauron:

"Ха, "люди" в твоем понимании это большинство?"

"Люди" в тій фразі були вжито у значенні "людство". Чи тебе цікавить моє розуміння поняття "люди"?..:-)

"то если они прыгнут то в результате получится 1 птица+1 котлета?"

Ну-у, Христос по воді ходив та людей лікував, бо вірив сильно.

Був такий експеримент, коли людині казали, що покладуть їй на живіт розпечену монету, зав"язували очі та клали холодну. А в людині цієї багатостраждальної лишався опік. Так що я схильна думати, що якщо один буде дуже-дуже вірити, що полетить, то так і буде. Хоч другий і буде впевнений, що котлет дві:-)

havoc, а тебе що, загалом одолівають думки про трупи, що ожили? І ця людина казала, що реєнкарнація - казка!:-)



meathook: угу, а якшо будеш дуже-дуже вірити, що не помреш, то...?

Про розпечену монету я чула. Те ж саме мона повторити с гарячою праскою. Особливо прикольно буде, якщо вона насправді виявиться гарячою!

"Особливо прикольно буде"

ну це вже кому як ;-)



"а якшо будеш дуже-дуже вірити, що не помреш, то...?"

починалось все з фрази "кожному по вірі його". Я мала на увазі, що всі точки зору правильні в такій самій мірі, як і неправильні, і що я не вважаю, що варто сперечатись і однозначно щось стверджувати, коли насправді ніхто правди не знає.

Будь-ласка, не сприймайте це дуже буквально. Я не знаю, що буде, якщо вірити у вічне життя або у те, що діти беруться з капусти, всі охочі можуть перевірити і потім розказати.

Врешті- решт, може, ми помираєм через те, що думаєм, ніби так має бути?..

цікава думка -



>може, ми помираєм через те, що думаєм, ніби так має бути?..



справді, а якщо б ми думали, що можемо жити не помераючи???....

змогли б ми так жити?...

цiкаво, жодного поста на россiйськiй мовi. не буду видiлятися. але в мене навiть укр мови на компi нема.

я хотiв би шоб мене спалили та попiл у вiдкритому морi розкидали. а релiгiя в мене одна. я вiрю в себе. i як зараз роблю те шо хочу, так i пiсля смертi тiла так робити буду.

Згоден з meathook.

все, задовбався англiйську "i" вставляти. =)

оф топик...- не всі українською, але прикольно - пробуджує національну гідність...)

что благородней духом

покоряться пращам и стрелам яростной судьбы иль ополчась на море смут

сразить их противоборством..умереть, уснуть? уснуть... и видеть сны быть может?

какие сны приснятся в вечном сне?

И будет дух твой одинок

Под серым камнем сон глубок,

И никого, - из всех из нас,

Кто б разгадал твой тайный час...



Может в закапывании трупа смысла и мало, но вот мемориальная доска это прикольно...



"В это месте "__" _____ 2___ года о своей смерти впервые задумался Гот ____.

Вечная ему тут память".

Роздуми над вічніістю не за довго до своєї смерті.. Це гідне уваги.



Як ви вважаєте, як померти саме СТРАШНО? Щоб тебе звір роздер, або заживо згоріти, наприклад

meathook: прикольно буде тому, хто буде стьобатися, а не тому, на кого покладуть-таки розпечену праску...=)



дійсно, невже усе, що з нами трапляється - лише через нашу у це віру?? Нє, ну смерть по-любому станеться з кожним, я думаю... А от про все інше - особисто я - за крах стереотипів!!!



2Snake: не хвилюйся, можеш виділятися скіки заманеться!



Блін, і тут Гамлєт.......



Найстрашніша смерть - то повільна смерть. Уже не важливо, яка саме, головне,що повільна... Доречі, у середні віки вважалося, що спалювання тіла на вогнищі рятує душу. Так що питання спірне.



Оффтоп: а чому так часто вживається слово "гот" про самого себе? Невже те, що людина - гот, йде попереду імені тої людини??

Смерть сама для дюдини, що помирає, займає декілька секунд (це втрата свідомості). Голвне, що цьому передує. Або які передумови цієї смерті. Саме це хвилює. Наприклад, смерь, якій пердувли тортури - це одне, а якщо це - передозування героїну, зовсім інше

пердувли



)))))))))))))))))))))))))

Для меня хуже всего сгореть или повеситься

а й меня фобия -я падаю с высокой лесници и ламаю себе шею.... даже снится иногда...

может я именно так и умру когданибудь?...

боюсь смотреть вниз с выохих лесниц и особенно эскалаторов в метро

Это твоя карма. 100%

2xiwang:

так там страшно только первые 10-15 ступенек... =)

когда смерть стоит за плечем, начинаешь чувствовать безразличие...

мне так кажется...

... а может и:

или жутко захочется жить или наоборот - скорее умереть

треба жити так, ніби ось-ось до тебе прийде смерть.. треба все встигнути.. нічого не відкласти.. бо буде пізно

Mad princess: повеситьСЯ? Ну так не вешайся!



havoc: ну, оце, власне, "самое оно" - смерть спокійна, і в ті самі кілька секунд уже ніщо не має значення, а от умови смерті бувають і жахливі...

*згадується розповідь По "Колодязь і маятник", де головний персонаж мав вмерти жахливо...*

хорошо и уютно быть пеплом...

сухим и бесцветным...



в маленькой урне...

в черной стене....



быть осадком эмоций...

быть точкой...



пустой и звенящей....

в твоей тишине.....

спешить?куда?зачем?

спешить жить-спешить умереть-сплошная спешка,а результата никакого)))))

давайте лучше медлееееенннннооооо-медлееееееннноо спутимся с горрры)))))

ИМХО:смерть-это ступенька в следующее состояние:жидкое,твердое или в сотояние звука)))

вот было бы прикольно в следующей жизни звучать как wumpscut)))))))))))

или как FLA)))))

супа)))

ГЫ

я бы предпочел звучать как Скрябін "Птахи" )

Бажано б мати похоронну процесію у гарнюсенькій чорній весільній сукні.Під найчарівнішу музику похоронного маршу. І пошвидше. Та це неможливо - кольорова гама мого гардеробу травмує рідних ще за життя.Тому ніяких квітів на могилку, взагалі ніяких могилок.Хочу як Єнох:

"І ходив Єнох перед Богом, і не стало його..." Кн. Буття

По вірі вашій...по моїй вірі зникне ще зо-три десятки люду, страшенно не хочеться, щоб вони за мною нюняли.

Anonymous: Так взагалі апатія повна може настати, якщо думати ввесь час про те, що ВОНА не за горами, і подруге, за що ж хапатися? Або ж це може призвести до надмірної активності, наприклад напитись, натрахатись на місяць уперед, вийти й на Майдані Незалежності усім дупу показати і т.д.

Druzilla: Класна штука. А "Бочонок амонтильядо" тобі як? Або Уелша "Maraboo stork nightmares", як живописно там головний герой помирає.

Питання усім: Як ви собі уявляєте таку річ, як "померти красиво"? Наприклад, з 25-поверхового будинку стрибнути, уявіть яка піцца красива буде на асфальті.

Або наприклад, стаєш у кінці платформи, коли на великій швидкості підходить метро, зробити стрибок у напрямку колій. Присутні, мабуть до кінця життя не забудуть. Чи якось інакше.

Copycat: следующее состояние:жидкое,твердое

Це ти про що саме?

2havoc: я собі завжди уявляла красиву смерть так: лежати в траві, дивитись в небо і повільно підніматись та розчинятись в ньому, в той самий час зливаючись із землею, проростаючи в неї, поки вона проростає в тебе.

А з будинку стрибати - це вже треш=) До того ж, комусь прибирати доведеться..Уявляєш, хтось буде тебе відмивати від скла машини, або знімати з ліхтаря..А уяви, якби ти працював прибиральником, і тобі довелось знімати чиїсь кишки з кіоска??

Ну так, взагалі. Це вже не красиво, а страшно

ну ти ж, здається, навів це як один з прикладів красивої смерті:Р

хавок, соромно, але не читала...



Красива смерть? А таке буває?? Це, певно, якшо тебе елегантно застрелили... або так лєгко і нєпринуждьонно стрибнути з хмарочоса... впасти разом з літачком... "мнє би в нєбо"... =)))...



Реально, я б хотіла померти так, щоб поруч сиділа кохана людина і тримала мене за руку, а потім, коли б очі мої перестали щось виражати, ця кохана людина посміхнулася б і закрила мої повіки. Романтично і приємно.

2meathook: Я як уявив це окрім жартів, так мені вже страшно стало. Ще страшно дуже робити собі харакірі. Мабуть дуже боляче. Взагалі від однієї уяви цьго відчуття холодної гострої сталі у себе десь глибоко в черевній або грудній порожнині мене вже потрошку нудить. А ще мене аж перекособочило, коли ще в дитинстві дивився фільм "Андрей Рублев" і сцену, де розпеченим залізом випалюють очі. Ото, мабуть, реальний брутал.



2Druzilla: Якщо б поруч в цей момент була кохана людина, мені було б неймовірно сумно. Справжній dark romantic. Просто навіть відчуття несправедливості якоїсь, абощо...