Хи... Не знаю, якщо чесно.
Ну от я останні півроку дуркую... Нічого корисного не роблю, нічим не займаюсь. Дуже довго перебуваю у марних пошуках роботи після закінчення універу....... А час, між іншим, не спиняється і минає якось непомітно.
А тепер спробую уявити, що було б з моїми почуттями, якби я точно перед кожним своїм вкладанням спати усвідомлювала, що ще одним днем менше і мені залишилося хххххх днів жити((( Не знаю, що було б тоді, але зараз мені здається, що я б, можливо, навчилась цінувати час. Хоча... Враховуючи марність намагань якось змінити життя, чи не призвело б це до самогубства внаслідок сильного невдоволення життям? Половина життя прожита - і шо???
Але якби хтось сунув мені в руку бумажку з датою моєї смерті, думаю, я б все-таки туди заглянула)))
"Знание - свет, а незнание - приятный полумрак" (с)

Влучна цитатка.
Цитата
Ні, в ніякому разі. Якби дізнався, помер би набагато раніше від стресу.
Дик, в такому разі має бути записана сьогоднішня дата))) Її побачиш - і відразу вмреш!
Цитата
конца нет, смерть - всего переход (и можете ржать надо мной)
а если я скажу, что смерть - это всего лишь временное освобождение из тюремной камеры, меня сейчас вообще закидают сапогами за мою пафосность и гатишшнасть.
Перший тру-готичний гад від злобної атеїстки вже в польоті!

Цитата
Мені всерівно, чи знаю я дату своєї смерті, чи я її не знаю, бо життя кожного живого організму, рано чи пізно закінчується смертю. Я вважаю, що краще знати не дату смерті, а то як ти помреш, чи ти залишиш по собі щось хороше, і як зробити так , щоб твоє життя не пройшло даремно.
Ну так, ну так.
Я б теж не проти отримати на бумажці з датою смерті покроковий план на кожен день, при виконанні якого я б отримала те і те, досягла б того і того)))