Warning: Use of undefined constant IPBVERSION - assumed 'IPBVERSION' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/lofiversion/index.php on line 103

Warning: Use of undefined constant IPB_LONG_VERSION - assumed 'IPB_LONG_VERSION' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/lofiversion/index.php on line 103

Warning: Use of undefined constant IPS_MEMORY_DEBUG_MODE - assumed 'IPS_MEMORY_DEBUG_MODE' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/sources/ipsclass.php on line 5787

Warning: Use of undefined constant IPB_THIS_SCRIPT - assumed 'IPB_THIS_SCRIPT' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/sources/ipsclass.php on line 841

Warning: Use of undefined constant IPS_MEMORY_DEBUG_MODE - assumed 'IPS_MEMORY_DEBUG_MODE' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/sources/ipsclass.php on line 5799

Warning: Use of undefined constant IPB_ACP_DIRECTORY - assumed 'IPB_ACP_DIRECTORY' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/sources/ipsclass.php on line 423

Warning: Use of undefined constant IPS_MEMORY_DEBUG_MODE - assumed 'IPS_MEMORY_DEBUG_MODE' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/sources/ipsclass.php on line 5787

Warning: Use of undefined constant IPS_MEMORY_DEBUG_MODE - assumed 'IPS_MEMORY_DEBUG_MODE' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/sources/ipsclass.php on line 5799

Warning: Use of undefined constant LEGACY_MODE - assumed 'LEGACY_MODE' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /usr/home/gothic/www/gothic.com.ua/ukrrus/forum/sources/classes/class_display.php on line 978
Ukrainian Gothic Forum > А это мое творчество
Помощь - Поиск - Пользователи - Календарь
Полная версия этой страницы: А это мое творчество
Ukrainian Gothic Forum > MAIN FORUMS [основные форумы] > GOTHIC LITERATURE
Mad Princess
Ми всі божевільні, ми всі наркомани,
Надихані вогким осіннім киснем.
Між мокрим асфальтом і небесами
Наші життя мов питання зависли.

П’яні від часу і до нудоти
Кружляти по місту у пошуках дурі,
Ми ловимо кайф від легкої роботи,
Насичені іміджем міста похмурим.

Тенета трамваїв, тенета розпусти,
Розмітка дорожня, система без збою
Дурман кофеїну – обідня відпустка
І світлофор, що флірту є з тобою.

А коли від передозу тобі стане гидко,
І ти заснеш у міському заторі,
Тобі насниться, ясно і чітко,
Гарненький сусід в алкогольній комі....

Ось так кайфово життя пронесеться,
І після розкурки прийде за тобою
З холодним поглядом у піднебесся
Голодна дитина з тупою косою.

_________________________________________________________


В тобі перегорає кров, хоч звісно,
Не гасне світло в твоєму віконці.
По небу білому летить зі свистом
Далека сфера вицвілого сонця.
На вулицях війна і жовте листя...

Ця вічна сталість зміни дня і ночі,
Боїв і снів, слідів та тіні...
До неї важко звикнути, та хочеш чи не хочеш
Ти завжди будеш часткою цієї зміни,
Ти завжди будеш тінню проти ночі.

Десь в темних закутках твого буття
Таїться древня пам’ять всіх реінкарнації,
Минуле, ще минуліше – старе сміття
Полишене тобою на мережах станцій,
З яких складалося твоє життя.

Нові зупинки, та уже останній потяг
Проносить крізь сезони й сновидіння.
Ти відчуваєш, як через шпарини протяг
Виносить терпкий сік твого сумління
Й до каяття колись нестримний потяг.

Твоя війна закінчиться з тобою.
Вгорі сміється небо. Дивно.
Тремтить рука та ти тримаєш зброю,
Останній крок, та ще кінця не видно.
І не відомо, ким ти вийдеш з бою...

Такий цей перший день з твоїх останніх днів....
...така ця перша ніч, закінчившись невдало,
Затисла горло, де забракло слів
Сказать про те, як все тебе дістало...
... і як було замало віщих снів...
Martina
доставило удовольствие от чтения. по-моему очень реалистично...как раз в тему к лично моему настроению..спасибо
Mad Princess
Это тебе спасибо...
MArvin
мне это всё напомнило лирику Дельфина... что-то похожее, по крайней мере для меня.

вообще весело, особенно второй))
Mad Princess
Спасибо. Мне близок по идее и восприятию посто-модерн... и пост-пост-модерн тоже.
Mad Princess
Колискова

Ти ще дитина,
Ще кров в судинах
Не надто важко біжить до серця.
Ти не ходив ще
У рай по спинах,
І пекло в тобі ще не озветься.

Тобі під ранок
Минулий спадок
Ще не насниться в страшних видіннях
Ще не лякає тебе світанок
І вільна ніч від твого сумління.

Дай боже тиші
Коли сидиш ти
В чужих борделях за алкоголем.
Дай боже спокою, коли залишиш
Своє коріння
Без краплі болю.

Ти скажеш – марно
Шукати правди.
З роками по трупам підеш до раю.
Я в свому пеклі завершу справи
І знов в молитві тебе згадаю...


"...І сліпім,
І глухим, і мертвонародженим..."

Пам’ятаєш, як ми з тобою шукали в нас спільні риси?-
Дивитись на небо, кусаючи губи
Чи нову воду в долонях затиснути...
І Кастанеду бачити всюди?

Як намагались не бачить розбіжностей,
Шукали знаки, дивились в небо...
Як ми не бачили, що зовсім різні ми,
Як не побачили, що то й не треба нам...

Як тихо й тупо роки проходили,
Метаморфози лишаючи в пам’яті,
Як відкладалось в душі відходами
Те, що повинно маячить знаменом.

І відчай серце затис в долонях –
Ти бачиш – кордони давно між нами,
Бо там, де тебе застане повінь,
Мене сьогодні накриє снігами....


Приземлений
ПОТІК СВІДОМОСТІ

Гусениці моїх коліс
душать кістки померлих предків.
Фари моїх очей освітлюють галявину.
Мої відрізані руки
грають на скрипці танго.
Струни моєї свідомості
бринять на гілках листяних порід.
Бажання притримує подих.
Голод вбиває останню надію.
Свідомість несеться
в ліси непрохідної тайги.
Блукаючий вовк
пасе мої думки.
Смерть може стримати
мене в рамках цього об’єму.

P.S
Це те що я намалював, звісно фуфло, я не спорю. Така думка виникла: колись якийсь урод зарветься на цей форум, збере усю творчість з усіх топіків, видасть книгу від свого імені і заробить на цьому не фігові бабки, адже окремі твори (як у Мед) набагато якісніші ніж тих поетів які в наш час існують офіційно.
Mad Princess
Дякую... Мені байдуже щодо якогось підара... До, речі, ці вірші з моєї власної збірки, яку я готую до друку.

Згасла душа від нелюдських зусиль –
Збагнена правда, як накип на серці.
По венам любов, вибиваючись з сил,
Ще прагне змивати залишки смерті.

Чому ти любив бідняків та калік,
Ковтаючи гіркі настої зневіри?
Любов – ти казав – віднині й повік,
І кидались в ноги злодії, повії.

Кидали каміння, важке, мов їх душі,
Що їм будували дорогу з Єгипту.
І сльозі лилися від моря до суші,
Розводячи чорне письмо манускрипту.

Століття чорніли в гріховнім тумані –
Теля Золоте та Валова сила –
Ти все це простив, розіп’ятий над нами
Сліпим милосердям Отця та Сина.

Кого ти хотів відкопати з руїн?!
І прагнув чого, зрікшись себе,
Злюбивши всіх тих, хто в серці своїм
Кожного дня розпинає тебе?!

Лобов, що ти дав, як кара небесна.
Щоб вперто тулитись душею до раю
Та болісно вмерти, в надії воскреснуть,
Шукаючи чашу Святого Граалю....

Ось правди твоєї гірка насолода –
Вбила зціливши, і вени роздерті...
Подолана відстань між мною та Богом,
Що став Людиною... заради смерті.
SevaB
Хороший стих, однако. Но что-то читается трудновато...
Mad Princess
Просто его надо читать истерическим криком под индустриальный шум загнивающего общества smile.gif.
Mad Princess
... стоя на руинах построенного тобой же храма... или у костра, сложеного из обломков твоего креста...
Приземлений
Душевно було б читати під звуки Apocalipticи.
Mad Princess
... і взагалі, зробити з нього саунтрек до чергового фільму про Христа smile.gif
Mad Princess
Как становится любимый дом чужим, знаешь?
Как плевками мне взгляды вслед, видел?
Ну, кого ты еще так ненавидел,
Как меня (любя?!), распинаешь?!!
Невзначай. По гвоздю – в ладонь – нежно.
Да во всю эту муть, муку!
И ни весточки, ни сна, ни звука
Из страны твоей чужой, снежной.
Как же мало мне тебя, милый…
«Время», войны, беженцы
В бреду – бродом
Безнадежности черной бремя.
… Я люблю тебя.
С Новым Годом…
William van Warg
Супер! Особенно финал)))
Mad Princess
Спасибо.
William van Warg
QUOTE(Mad (Vik) @ Dec 29 2005, 10:31)
Спасибо.
[right][snapback]146783[/snapback][/right]


Незачто),...Это ж просто шикарно, мрак, мрак, потом-бац!-с новым годом!...Сидишь и понимаешь ".ля! А ведь и в правду с новым годом! А-а-а!"...Вообщем контрапункт получился зашибись)
Mad Princess
Это была истерика. Как и всегда перед Новым Годом....

Знаешь, на самом деле самая искрення молитва: "Господи, помоги не возненавидеть."... проверено...
После этого понимаешь, что линии высоковольтных проводов - это сети, чтоб ловить падающих ангелов. Граници - это петли на твоей шее. Карта внутри тебя ... 1:5 000 000 000 ... разрывает на 5 млн. кусков.

Весь мир будет праздновать новый год. Он приойдет от Японии до Кордильеров набухивая по пути все и всех, кого поймает... И сидя в Киеве, ты поймешь, что через час у кого то тоже праздник... так, словно этот час уже ушел от тебя туда, за час позже... вот так вот. вот так понимаешь, что все таки теряешь свою жизнь, с каждым шагом на гребаный запад....

Не знаю, поймешь ли ты меня. Но вот что то проперло... и поэтому:
С НОВЫМ ГОДОМ ВСЕХ, КТО НЕ ОПОЗДАЛ!
_Blade_
Молитва PJ

Навчи мене не пить води у глеках,
Вона на колір має присмак смерті.
Прицвяшений до неба, ти – далекий,
А рани, мов колодязі, відверті.

Але перетвори вино на воду,
Підсипавши сухі вуглинки крові.
До неба ти прицвяшений на подив
Стотисячам століть чужих історій.

Ти – син найбез’язикішого бога.
Ростуть стигмати – на долонях квіти.
Вони кидають дротики навздогад
В надії твоє серце зачепити,

Та ти не маєш серця, ти далекий.
Залізні, та крихкі твої закони.
Навчи мене не пить води у глеках,
Вона на смак така якась червона.

12:25
15.06.05
SevaB
"Боже мой, я все ближе к тебе..."
Контрапункт? Такие стихи каждый воспринимает по-своему. Мне это видится как спад в конце единственной линии. Как жизнь.
master mag
Фтопку мои каменты.
По поводу книги это серьезно ??? Когда и где? Я куплю. Будешь вторым моим любимым украинским автором после Издрыка. Колыбельная клаССная. В смысле мне оч. понравилась.
Mad Princess
Пока ее нет, так как считаю, что материала не достаточно.
А пишу я не часто:).

А "Колыбельная"... не хвали... эт я просто на дибилов насмотрелась...
Mad Princess
Я тепер буду довго дивитись
На птахів, що відлетять потім...
Знову зплутав мости, і лишилось молитись,
Серця втомлений, іржавий потяг.

За машрути на мапі засаленій,
Що блукали ми ними різними,
За питання, часом постевлені,
І за відповідь у фразі "запізно вже".

Розчиняючи душу у содовій,
Пригадати, що значить сумно,
Нічне радіо наших спогадів
Тихо скаже щось нецензурне.

Ріже очі, думками опалені
Час, що множить життя за схемами.
Я молюсь, щоб не заважала нам
Важка кров у крихких наших венах...
Tenebranta
Mad, ты выдавила из сухих глаз Сэда что - то похожее на ... слёзы... , а этого уже не было давно. Спасибо тебе... .
Lusie
УУУУУ как мрачно, гггг стихи действилеьно сложновато читаются! Но не плохие smile.gif
Semi
больно, больно...
так было и будет...

классно...
Mad Princess
Спасибо...
Сэд... я давно не видела тебя... уже сошел снег....
Для просмотра полной версии этой страницы, пожалуйста, пройдите по ссылке.
Русская версия UGP © 2001-2020 Ukrainian Gothic Portal