У мене період дурості якось слабеньким вийшов.... До речі, що таке готика, я тоді не знала. І була металісткою. Єдиним металом для мене була Арія і Металіка. Трохи пізніше мені в руки попала Апокаліптика і Еванесенс (яка, правда, швидко набридла). Ну, і звісно, Цой, ДДТ....... і навіть деякі пісні Талькова. Шмоти позерські дуже хотілося, але не було їх у мене. Пам"ятаю, що ну дуже хотілося чорного шкіряного плаща і здорового хреста (трохи відхилення від металу? ) Батьки не купували. Відкладених шляхом відмови собі в усьому грошей ледве вистачало на купування дисків. Ну, звісно, вся вулиця в примусовому порядку слухала Арію.... Всі зошити були обмальовані Арією... Арія постійно цитувалася.... А Металіку я на уроках англ.мови цитувала..... А ще по ночам писала на стінах "Цой жив"........ І майже ніколи не показувалася на тусовках мого класу, бо там вмикали попсу. Ну і дуже ж хотілося виказати своє металістське "фе" суспільству. От, наприклад, одного разу, коли тре було писати твір про улюблену книжку, я написала про "Майн Камф" (який я не читала). Моє "фе" навіть почули! Причому дуже добре почули! А обкласти матом когось дорослого - потолок крутості! Бійки, мати - круто! Попозувати своєю зовнішністю у мене не вдавалося. Ну так вихід я знайшла: пам"ятаю, з якими труднощами я вбивала 10см цвяхи в нашийник песикові. В 2 ряди))) Песик був за 80 кг вагою і з таким нашийником позував чудненько... Ну і я скромненько на нього фоні))) Був ше здвиг на вампірі Дракулі. Касета з Дракулою 79 року майже протерлася. Малювання кладовищ і Дракули - основне заняття на уроках. Потім почався здвиг в радикально іншу сторону: каблуки мін. 10 см, міні-міні-спідниці, довжелезні чорні або червоні нігті. Це, як я зара припускаю, була пародія на вамп))) Вихід в Інет відкрив для мене світ. Я надійно зависла на Мортал Комбаті. Особливі на фільмі. І навіть мала улюбленого перса - Шенг Цунга. Він, типу, Дракулу замінив. А на улюбленому морташному сайті зустріла готів))) Вони прислали мені Сопор Аетернус, я сказала, що воно нічого так. І вони вирішили, що мене можна трохи підучити.... Коротше кажучи, що таке уроки готики по інету, я добре знаю. Проте на готику (з розумінням, що то є) мене потягло лише в універі. І дуже повільно до того ж. Я змін не люблю і цей перехід зайняв більше року. В універі була стипендія. Я на неї купляла косметику і навіть з місяць періодично з"являлася з страшно тру-готичним макіяжем. Потім минулося. З шмотками знов-таки туго було і є. Ну, звісно, прагну прикупити тряпочку труйову...... люблю я шмотки все-таки! Але усі мої тряпочки витриманого дизайну. Готичного позера з мене не вийшло....
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
Попозувати своєю зовнішністю у мене не вдавалося. Ну так вихід я знайшла: пам"ятаю, з якими труднощами я вбивала 10см цвяхи в нашийник песикові. В 2 ряди))) Песик був за 80 кг вагою і з таким нашийником позував чудненько... Ну і я скромненько на нього фоні)))
... пам"ятається ще веселий випадок, коли любителі Арії в нашій школі переконали учілку заруби, що вірші "Тебе дадут знак" - це класика російської літератури авторства не-пам"ятаю-кого (по-моєму, все-таки Лєрмантова) про війну на Кавказі, який в часи СРСР не публікували. Публіка вчила і розповідала цей вірш, користуючись правом вибора, що авторства Лєрмантова учити. Звісно, танки звідти прибирали. Ініціатором ідеї була деякою мірою я: якось сунула слова учілці з укр.мови, вона й прийнялась вгадувати автора - вгадала Лєрмантова.... Я ідейку розкрутила. А публіка пішла ше далі: всерйоз "відкопала дюже рідкісний твір"
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
Группа: UGP-Forum member
Сообщений: 3063
Регистрация: 10.03.2008
Пользователь №: 7904
QUOTE
Если СМ - это то, что я подумала
Боюсь это банальный концерт самой банальной метал-группы.
А тема трогательная, да.
Непонятно лишь негативное отношение к позерам. Разве в этот период не было искренности и веры в свою правоту (на кашу в голове не нужно обращать внимание, главное - чистота сердца)?
тема трогательная и создается не для того, чтоб кто-то вставлял свое "фе" кому нечего вспомнить или не хватает душевности и понимая, просьба оставить тему и желательно, меня в покое
добавлю душевности, за создание данной темы получила цветы от дяди Фрица
Сообщение отредактировал Devolution - 13.06.2009, 21:56
тема трогательная и создается не для того, чтоб кто-то вставлял свое "фе" кому нечего вспомнить или не хватает душевности и понимая, просьба оставить тему и желательно, меня в покое
Это что ко мне? Я вроди бы темку поддерживаю =Р
Цитата
видео с концерта S&M я смотрела рас 50 (єто за 1 год)
Кстати, я Лакримоза лайв хистори просмотрела раз столько же, а с 13 по 18 минуту - раз в пять больше =Р
у меня была другая мулька - видео с концерта S&M я смотрела рас 50 (єто за 1 год)
Я свою касету Дракули теж чорт-зна-скільки разів передивилась... І без кінця змальовувало з того фільму фізіономію Дракули. Потім почалось приблизно те саме з Мортал Комбатом... Веселі були часи!
Є в мене ше один наслідок захоплення, правда, не Дракулою. Я прочитала роман про вампірів, забула чийого авторства. І там події відбувались у Вікторіанській Англії, десь на болоті. І на тому болоті росли білі дикі троянди, дуже колючі. Коротше кажучи, я з надзвичайним завзяттям шукала ту дику троянду, щоб її у себе посадити... І таки знайшла щось схоже. Росте як бур"ян, морозу і сонця не боїться, має тонки і дуже гострі шипи в 1-1,5 см завдовжки. З тих пір я виношую в голові плани посадити кущ цього добра десь у боярському лісі........ авось приживеться))) Буде у мене типу англійське болото)))
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
а про шмотки, у мене теж позерський не було (окрім шкіряного плаща), тому я навчилася звичайні шкотки на позерькі перешивати, напульсники теж сама робила - з усього, шо в хаті було, а ше, як варіант, просила батьків купуввати мені чоловічі речі у дитячому відділі - і їм дешевше, і мені так більше подобається )))))
Сообщение отредактировал Devolution - 14.06.2009, 16:37
а у нас теж така є - ше покійна бабуся садила, тільки вампірів вона не любила (вона й слова такого не знала, підозрюю)
Я цей колись дрібненький відросточок теж від бабусі дістала. Правда, не своєї. Моя квітів не любить. Ще не любить панків, а от до готів і металюг у неї ставлення більш-менш. Пам"ятаю, як я їй довгими зимніми вечорами пояснювала, чому метал - це добре. І цитувала Арію)))
Цитата
тому я навчилася звичайні шкотки на позерькі перешивати, напульсники теж сама робила - з усього, шо в хаті було
Нє, до пошиття чи перешиття одягу у мене не було ну зовсім ніякого хисту...
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
еще разгавор с другом из еще более раннего позер-периода (вспомнилось):
Я: - У тебя есть на кассете Metallica? Если есть, дай послушать Друг: - У меня есть футболка Metallica, дать послушать? Я: - А у меня есть футболка Harley Davidson, дать покататься?
Ех! Не збереглось у мене фоток по тій причині, шо в мене їх і не було, бо фотографуватися я, бачте, не люблю... аж шкода! У мене із позерського був хайер))) Волосся довжиною по талію розпускалося і навмисно створювався ефект вогонячого гнізда на голові: я його спеціальним способом начесувала, трясла ним а-ля металюга на концерті, що правильно лягло. І так ходила)))) Ото було видовище! Тоді ж я намагалась обзавестись червоним волоссям. Купувала фарбу, а вона ніякого ефекту не дала. А ще у мене були секонд-хендовські стіли. Їх мені подарував один знайомий мого ж віку, коли вони замалі стали. Їм тоді десь рік був. Зовсім ще новенькі майже, гарненькі... Викинути шкода було. І він вишукував, на кого б вони налізли Літом я їх, правда, не носила......
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
У мну періода позерства (у одязі) як такого не було (не було звідки і не було як, скрутні часи тоді у мну були) Одягаюся як завжди, переважно у чорний класичний одяг, джинси футболка, сорочка, світера, куртка тощо, залежно від сезону. Одягаюся так, аби зручно було...
Сообщение отредактировал Lviv_crow - 14.06.2009, 22:52
--------------------
Світло проходячи через обійми темноти,зливається з нею, породжуючи нову реальність, реальність буття, простору і нескінченності... Чем больше я узнаю людей, тем больше мне нравятся собаки ( Генрих Гейне ) •Если большинство людей считает что-либо действительным, это становится действительным. •Если ты чего-нибудь хочешь, вся Вселенная будет способствовать тому, чтобы желание твое сбылось. Коэльо Пауло Кажуть, що любов за гроші не купиш, повірте мені, так кажуть лише бідаки та голодранці. Джин Сімонс (Kiss) Одна часть меня постоянно переживает, что я обычный неудачник, в то время как другая мнит себя Господом Богом.John Lennon
Большинство панков, которых я вижу на улице, – это просто разукрашенные мешки с дерьмом! Они ничего из себя не представляют. После Sex Pistols панк умер.John Lydon Sex Pistols
А у мене школа в цьому плані дуже стримана була. Чесно, не пам"ятаю, щоб хтось так ходив. Хіба що 1 мій однокласник, та й то вже в 11 класі.
А я нещодавно відважилася на наведення порідку в себе в шафі і відкопала там свою цяцьку тих часів: мамині замшеві вечірні туфлі на здоровенних підборах))) Коли я їх почала носити, вони були на мене великі.... Ніколи не забуду, як я в тих туфлях пробиралася по нашим горбатим дорогам в школу, а вони з мене періодично спадали))) Я вічно спізнювалась))) І була на дошці ганьби на 1му місці по спізненню деякий час, поки ці дошки ганьби не запустили. В тім, спізнення стало-таки моєю візитною карточкою. І в класі, а потім і в групі народ мав прикмету: якщо я не спізнююсь, значить, буде якась біда типу контрольної чи заліку.
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
2 Queen_Victoria, весело було у тебе з маминими туфлями
Мені теж були подарували Балахон з Металікою, то я у ньому ходжу, хіба на роботу, або по хаті....
--------------------
Світло проходячи через обійми темноти,зливається з нею, породжуючи нову реальність, реальність буття, простору і нескінченності... Чем больше я узнаю людей, тем больше мне нравятся собаки ( Генрих Гейне ) •Если большинство людей считает что-либо действительным, это становится действительным. •Если ты чего-нибудь хочешь, вся Вселенная будет способствовать тому, чтобы желание твое сбылось. Коэльо Пауло Кажуть, що любов за гроші не купиш, повірте мені, так кажуть лише бідаки та голодранці. Джин Сімонс (Kiss) Одна часть меня постоянно переживает, что я обычный неудачник, в то время как другая мнит себя Господом Богом.John Lennon
Большинство панков, которых я вижу на улице, – это просто разукрашенные мешки с дерьмом! Они ничего из себя не представляют. После Sex Pistols панк умер.John Lydon Sex Pistols
Я пам*ятаю колись стояв у супермаркеті в черзі в тому самому балахоні. Якась дитина подивилась на мене здивованим поглядом, і сказала: "Мамо! Подивись Гаррі Поттер!"
когда-то мы шли по парку с другом (все-такие в соответствующей эпатажной "униформе"), и девочка лет 6-и сказала маме "О! металлисты" А еще как-то раз на парковой дороге, перед нами останавливается "Таврия", полная гопников, водитель опускает стекло, высовывает голову наружу, говорит "Пришельцы зла" (да, так и сказал), и уезжает.
Я помню как в первый раз услышав Sisters of Mercy сказал что это англоязычный кавер на Цоя и всех это очень порадовало... а во внешнем виде фриковать как то стеснялся, разве что был безмерно счастлив откопав в шкафу кожаный плащ который папа пошил в молодости но не стал носить, это самая тру вещ что у меня была...
Я згадую, як у підлітковому віці захоплювався магією: по "чаклунській" літературі заучував різні речі... був, таким-собі, відьмаком! А потім, демонструючи товаришеві свою "магічну силу" - щось там на нього сказав і, через короткий час, він випадково впав у каналізаційний люк! Впав серйозно - всю голову забинтували і лише в такому вигляді деякий час його і можна було бачити у вікні. А коли наступного разу, після одужання, я запропонував, по-дружньому, перетворити його на жабу, в нього почалася істерика! Моя сестра довго сміялась із цієї історії і певний час називала мене "О, повелитель..." Звісно, в ті часи підлітковості, я себе і сам таким вважав - зараз кумедно згадувати. Звісно-ж, у зошитах малював різних монстрів... самі робили значки, якісь нашивки вигадували...
Я згадую, як у підлітковому віці захоплювався магією: по "чаклунській" літературі заучував різні речі... був, таким-собі, відьмаком! А потім, демонструючи товаришеві свою "магічну силу" - щось там на нього сказав і, через короткий час, він випадково впав у каналізаційний люк! Впав серйозно - всю голову забинтували і лише в такому вигляді деякий час його і можна було бачити у вікні. А коли наступного разу, після одужання, я запропонував, по-дружньому, перетворити його на жабу, в нього почалася істерика! Моя сестра довго сміялась із цієї історії і певний час називала мене "О, повелитель..." Звісно, в ті часи підлітковості, я себе і сам таким вважав - зараз кумедно згадувати. Звісно-ж, у зошитах малював різних монстрів... самі робили значки, якісь нашивки вигадували...
Группа: UGP-Forum member
Сообщений: 26
Регистрация: 27.03.2008
Пользователь №: 7968
аналогично и у меня:)...только кладбища я не люблю, черная помада - никогда на пользовалась т.к. вид мягко говоря убогий. Стилы и виниловые шмотки - лучше шпильки и классический костюм... а корсеты я и сейчас ношу когда хочу, только настоящий, а не из секс шопа (не могу смотреть на подростков в китайском полуфабрикате с гордым взглядом но видом потаскушки)
аналогично и у меня:)...только кладбища я не люблю, черная помада - никогда на пользовалась т.к. вид мягко говоря убогий. Стилы и виниловые шмотки - лучше шпильки и классический костюм... а корсеты я и сейчас ношу когда хочу, только настоящий, а не из секс шопа (не могу смотреть на подростков в китайском полуфабрикате с гордым взглядом но видом потаскушки)
А может быть они ощущают душевный комфорт, выглядя потаскушками?))
мда... позерство, позерство... а вот я смотрю на младших, они такие часто - чистые, что ли... пусть наивные, но - выражают себя, а не пытаются показать, что они "крутые циники"... хотя не все, конечно) не все. анализируя себя в прошлом... само собою, было, было это самое позерство) когда не разрешала себе смеяться, одевалась совершенно безвкусно - "абы черное")), несла всякую чушь о смерти по любой теме... значки на сумке, губы черным карандашом, тоналка на лице в палец толщиной, шрамировки на руках... да, сейчас и вспомнить-то диковато))