http://esma88.at.ua/index/0-22

Ну і я добавлю свій переклад
Sopor Aeternus
Do You Know About The Water Of Life? :
In my subterranean tower...- yes, it was "love" that has brought me here, there are no numbers, but one and eleven, and an uncertain feeling about the presence of three.

Built brick by brick and fear by fear...- Oh, everything's inverted here. These walls have eyes, these vaults have ears and there's no hiding from the tears...

While I am dressed in the monster's skin,"behold the cruellest mockery!": erection, fur(s) and a cloak of shame my beauty is too disgusting...- please, don't look at me.

Built brick by brick and fear by fear...- Oh, everything's inverted here. These walls have eyes, these vaults have ears and there's no hiding from the tears...

Like Cronos I rigidly serve an illusion...- I attempted to unman Uranus last night; swallowing handfuls of my prophetic children, in terror I'm fearing the passing of time.

Built brick by brick and fear by fear...- Oh, everything's inverted here. These walls have eyes, these vaults have ears and there's no hiding from the tears...

...And in the silence that followed I learned to speak the secret language of denial and fear; seemingly gentle for its absence of voices, yet, it's merely a shroud for a deafening scream.

Built brick by brick and fear by fear...- Oh, everything's inverted here. These walls have eyes, these vaults have ears and there's no hiding from the tears...

Чи знаєте ви про воду життя?

В моїй підземній вежі –це була любов, що привела мене сюди,чисел тут немає , проте є один чи одинадцять, і сумнівні почуття про присутність трьох .

Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

Доки я в шкірі чудовиська, «спостерігайте за жахливим посміховиськом »: вичинка хутра і маска ганьби - це врода моя дуже огидна…- будь - ласка не дивіться на мене.

Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

Мов Хронос той служу ілюзіям я вірно…- я намагалась каструвати Урана, минулої ночі;
Терплячи кару моїх пророчих дітей, в терорі боюсь я проходження часу

варіант другий цього рядка

Мов Хронос той служу ілюзіям я вірно…- я посягала мужність Урана, минулої ночі;
Ковтаючи жменями моїх пророчих дітей, в терорі боюсь я проходження часу


Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

І в тишині, що наступила , я навчалась розмовляти, мовою таємною заперечення і страху ,
Що здавалася би ніжною при відсутності голосів, однак це всього лиш саван, для оглушення крику

Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

Кидайте тапки, чекаю нещівної критики...

опечатка
І в тишині, що наступила , я навчалась розмовляти, мовою таємною заперечення і страху ,
Що здавалася би ніжною при відсутності голосів, однак це всього лиш саван (ширма), для оглушення заглушення крику

Птичка, я тебе очень благодарна за инетерс к моей любимой, сейчас попробую высказать все, что думаю

Птичка, повторюсь еще раз, я тобой горжусь, а все остальное - лишь моя тупая дотошность:
1) в приведенном тобой оригинале текста уже есть ошибки: пропущенный столбик и лишнее слово, я бы его не заметила, если бы это не был мой самый любимый отрывок из песни. Кстати, сам альбом мне далек, но эта песня - исключение. зависла на ней около недели назад.
2) еще один вариант, к которому я уже привыкла - http://esma88.at.ua/publ/13-1-0-117
3) все-таки я предпочитаю говорить об Анне в женском роде, но в данной песне употребляются мужские местоимения, поэтому я все еще не могу решится, который из вариантов лучше - женский, мужской или двойной, вообще, какя понимаю, весь альбом "Байки из склепа" посвящен 6-летнему мальчику - помним историю с анестезией и внетелесным опытом, поэтому вполне могу предположить и мужской вариант.

Немного по тексту, из того, что мне известно: название песни Do you know about the water of life? идентичное фразе из одноименного фильма "Дюна" Девида Линча. Числа 1, 11 и 3.

Так что кагбэ намекает хоть на часть смысла этой фразы.
11 - как мы помним, это число входит в логотип СЭ, ну и помним Саабанды с 11 треками: всех хороших вещей бывает 11, но точного значения никто не знает. Некоторые педполагают, что тут нужно рыться в Таро, но снова, никто ничего не знает достоверно.
Хронос - Сатурн. Образ Сатурна, пожирающего своих детей, уже использован в том же альбоме на восьмой песне, но конкретно его значение понять трудновато, так же, как и связь Сатурн - Юпитер - Анна, в общем, на все вопросы по теме она отвечает, что это слишком личное, а остальное - только догадки и неясные объяснения. Думаю, этот образ, а именно Сатурна, пожирающего детей - .
Ну про кожу монстра - иззлишне, думаю, объяснять, и так все понятно.

Чи знаєте ви про воду життя?

В моїй підземній вежі – це була "любов", що привела мене сюди, тут немає чисел, окрім одного і одинадцяти, і сумнівні почуття про присутність трьох .

Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

Мене вдягнуто в шкіру чудовиська, спостерігайте за жахливим посміховиськом: вичинка хутра і маска ганьби - моя врода дуже огидна…- будь ласка, не дивіться на мене.

Він одягнутий в шкіру чудовиська, спостерігайте за жахливим посміховиськом: вичинка хутра і маска ганьби - його врода дуже огидна…- будь ласка, не дивіться на нього.

Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

Мов Хронос, слугую ілюзіям я вірно…- намагаючись каструвати Урана, минулої ночі;
Ковтаючи жменями моїх пророчих дітей, в страсі я жахаюсь плину часу

Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

І в тиші, що настала, мені довелост навчитись розмовляти мовою таємною заперечення і страху ,
Що здавалася би ніжною при відсутності голосів, однак це всього лиш саван для заглушення крику

Складу цеглину до цеглини і страх до страху, ой як спотворено тут все .
Ці стіни мають очі, ці зводи мають вуха, і тут не заховатися від сліз …

Надеюсь, сильно не покромсала.

Не думав, що гугл дасть мені не зовсім точні слова... дякую за критику
Хоч також маю свої зауваження до твоїх правок...але виправлення приводитине буду, бо тема загальна для будь-яких перекладів...., Булоб не погано створювати теми під конкретних виконавців, і там перемивати і смакувати переклади

Кстати, по СЭ есть отдельная тема, и уже давно: http://gothic.com.ua/ukrrus/forum/index.php?showtopic=10111. Эсмипросто не была бы Эсми, если бы ее не было. Могу перенести туда наш разговор.

Ок давай, це буде непогано.
Оскільки я вирішив відновити свої заняття англійською, тому я закину ще пару перекладів...Як тільки їх зроблю

Ждем, птичко

Оригінал слів взято тут

Колізія (Зіткнення)

Колізія-Ти можеш лежати на спині , якщо тобі раптово захочеться … навіть заснути
Нажаль його голий труп лежить поруч мене
Розтягнений на блідому простирадлі, у моєму і без того пустому ліжку .
І я не знаю, як він сюди потрапив.
Я навіть не впевнена . за що я його ховаю
Нагорода чи втрачене майно …- я перетягую його у це місце, слугуючи темним бажанням, Чи просто знайти його тут у дитячій невинності і цікавості ?
Пихатістю чорною, його лівим соском перед моїм обличчям
Цей єдиний старий символ реальності , більше ніж коли – небудь вабить
(за винятком плазунів)

Але ми все швидше рухаємось(повземо) по підлозі
ти більше не приставатимеш до мене ніколи
тепер голова його лежить до західного вікна
його ноги до дверей, його кінцівки увсебіч ,
після моєї даремної спроби перемістити його назад .
Я буюся, що порушення його спокою може викликати гучний галас
Який рятує його від такого стану .
Які таємниці приховуєш ти ?

Притулилася обличчям до лівої частини його тіла
Я праву руку свою ніжно зараз покладу йому на живіт
сподіваючись не розбудити жахи - напівзабуті почуття
І я не можу повірити, що я справді обдумую це ще раз :
Я змушена відмовитися зараз розділяти своє ліжко з трупом!
Не винні пустощі розбили маленьке раниме серденько ,
ця глибока таємниця світів нас розлучила.
Чи це можливо якісь випробування?
Якщо я чиню наругу над твоїм тілом?
Тепер коли ти мертвий ,виходить що я роблю пропозицію твоєму трупу
Щоб подарувати тобі сміх, що ніколи не не топиться з твоїх вуст
Чи здатні ваші тонкі губи коли-небудь наслати таких страждань і сорому на мене
Перелякалася до смерті ,і за своїм власним бажанням ,
можливо так буде краще,
своїм поцілунком клеймую твоє тіло … і нехай ти пропадеш.

Я не філолог, але переклад здається аж надто неточним. Ось моя версія:

Зіткнення

Можеш лягти на спину, якщо хочеш… І, навіть, закрити очі, щоб заснути

Нікчемно мужнє голе тіло тут переді мною
Розтягнуте у вицвілій постілі
Мого без того опустошеного ліжка.

Не знаю, як потрапив він сюди

Немає певності у тому, навіть,
Чи я його приховую?
Трофей він, чи загублене майно?
Чи приволочений він сюди мною
Через охопленість бажанням злим?
Або він просто знайдений ось тут
Допитливо, у чистоті дитячій?

Припущено найгірше,
Ліва грудь його перед очима -
Це той давній символ існування,
Найменш привабливий
(за винятком повзучих гадів)

Але ми всі повземо на якомусь долі
І вже не зваблюватимеш мене ти ніколи.

Ось головою він тепер лежить
До вікон, що на Заході,
І до дверей простягнутий ногами
Розкидані у безлад його руки.
Після моїх даремних спроб
Хоч трохи зсунути із місця тіло.

Боюся, що порушення покою
Примусило полишити його німу
Й занадто людську оболонку

Які ти таємниці бережеш?

Обличчям пригорнувшись до його грудей
Із ніжністю поклавши на живіт його долоню
Я сподіваюся не розбудити
Жахливі та напівзабуті відчуття.

Не вірю, що вертаюся до цих думок:
Відмовитися від того мушу,
Щоб розділити ліжко зі скелетом

Без жартів злих,
Що розіб’ють моє крихке серденько
Бо це - найбільша таємниця тих світів,
Яким ми не належим.

Можливо, це якийся іспит?
І, може, мушу я помститись плоті?
Коли вже мертвий, може необхідно
Нанести вирок цей на твоє тіло?
Помститися за сміх,
Який ніколи не лунав від тебе?
Невже колись словами своїх тонких вуст
Ти мене осоромив і примушував страждати?

Злякавшися цього до смерті і за своїм бажанням –
Можливо, то на краще

Позначу я кістки твої цілунком… І відпущу…

Критикуйте, виправляйте.

Дякую за критику...

Парни, спасибо большое. Даже и прдставить не могла, что это так классно может звучать на украинском... хочу еще
И немного анализа, сделанного одними товарищами, может, он и немного односторонний, но довольно интересный, по крайней мере, мне он показался более близким к истине, чем впечатления от первого прочтения текста:
http://blogs.privet.ru/community/sopor_aeternus/49032298

2 Есмі прошу...
Буду старатись...
пошукаю розумні книги з граматики,щоб правильніше перекладати...