Натрапив на такий анекдот: "Сидит в ресторане мужик, вдруг к нему подсаживается классная девушка. Мужик заказывает шампанское, они пьют. Через некоторое время мужик кладет девушке руку на коленку, начинает медленно вести вверх. Девушка вдруг говорит: - То, что вы ищете, находится у меня за левым ухом, потому что я натурщица у Сальвадора Дали."
Группа: UGP-Forum member
Сообщений: 876
Регистрация: 16.06.2010
Из: Какой-то город
Пользователь №: 9393
По сабжу: раз уж здесь все, что касается художника, то не мешало бы упомянуть и гениальные цитаты Сюрреализм - это я! Не бойтесь совершенства. Вам его не достичь. Я не ищу, я — нахожу. Я не принимаю наркотики, Я и есть наркотик. Если все время думать: "Я -гений", в конце концов станешь гением. Врагов я забрасываю цветами — в гробу. (одна из любимых;))) Человека надо принимать, как он есть: вместе со всем его дерьмом, вместе со смертью. Единственная разница между мной и сумашедшим это то что я не сумашедший. Художник думает рисунком. Скажите на милость, почему человек должен держать себя в точности так, как прочие люди, как масса, как толпа?
--------------------
"Улыбкой демона мне мозг порви в коньяк, любовь и кокаин меня мокни..." (А. Кроули)
Та-а-ак, шановні місс Rock'n Rose та Aida Mannerheim! Не забуваємо, що ця тема не повинна перерости на суто жіночі обговорення парфумерного простору! (Я - по-доброму!) До-речі, хтось користувався зразками "від Далі"? Я читав, що художник дуже любив запах жасміну і коли формувався аромат бренда - попросив, щоб ця квітка була обов'язково присутня в парфумі.
Группа: UGP-Forum member
Сообщений: 876
Регистрация: 16.06.2010
Из: Какой-то город
Пользователь №: 9393
2 Sunrise: знакома с некоторыми парфюмами "от Дали" (Salvador Dali Laguna, Dalistyle) только по визитнице ароматов(((( Это, конечно, совсем не то, что оригинал со всеми его нотами... Но, судя по характеристикам ароматов, жасмин действительно почти всегда присутствует либо в начальной ноте, либо в средней, или же ноте "сердца", либо в конечной.
Сообщение отредактировал Aida Mannerheim - 16.07.2010, 13:26
--------------------
"Улыбкой демона мне мозг порви в коньяк, любовь и кокаин меня мокни..." (А. Кроули)
Та-а-ак, шановні місс Rock'n Rose та Aida Mannerheim! Не забуваємо, що ця тема не повинна перерости на суто жіночі обговорення парфумерного простору! (Я - по-доброму!)
Про "кузнечиков и белых комочков" не чув - дуже цікаво. Вважаю, що було б дивно, якби в Далі не було зовсім ніяких фобій - при його внутрішньому світі... Мені сподобалось (без бажання повторювати ) те, що Сальвадор Далі полюбляв, коли він повністю оголювався і його обсідали мухи, ну і як він описував свої відчуття від цього. Треба-ж було таке вигадати! В цьому художник знаходив натхнення. Можливо, мало-хто знає, що у 1945-му році, Далі з Уолтом Діснеєм починали працю над сюрреалістичним короткометражним мультфільмом "Destino" ("Доля"), але... все обірвалося. Лише в 2003-му, по старим розкадровкам та схемам, цей фільм, все-ж, змогли народити. Заради цікавості, пропоную його переглянути ( на Youtube - є!). Ну і, трішки зображень Майстра:
Группа: UGP-Forum member
Сообщений: 876
Регистрация: 16.06.2010
Из: Какой-то город
Пользователь №: 9393
Да, о мухах и вдохновении читала))) Мастера понять не сложно. Когда творческий процесс тебя полностью отрывает от земли, так, что ты не ведаешь притяжения и времени, ты можешь, однако, заметить некоторые причуды за собой. По себе знаю, когда вопросы моих удивленных моделей отрывают меня от полетов мыслей во время фотосессий . До мух и подобного дело не доходило))), но поведение во время вдохновенной работы чуток отличается от "нормального" повседневно-естественного))) Продолжая тему шедевров мастера: Медитативная роза (1958).
--------------------
"Улыбкой демона мне мозг порви в коньяк, любовь и кокаин меня мокни..." (А. Кроули)
Про "кузнечиков и белых комочков" не чув - дуже цікаво. Вважаю, що було б дивно, якби в Далі не було зовсім ніяких фобій - при його внутрішньому світі...
Да, тоже думаю, что это более чем нормально. С.Кинг, например, боится числа 13, летать, черных кошек и темноты. Вот так Но белые комочки не могли не дать улыбнуться:) А вот кузнечиков и сама боюсь.
Цитата(Sunrise @ 28.07.2010, 19:22)
Мені сподобалось (без бажання повторювати happy.gif ) те, що Сальвадор Далі полюбляв, коли він повністю оголювався і його обсідали мухи, ну і як він описував свої відчуття від цього. Треба-ж було таке вигадати! В цьому художник знаходив натхнення.
Про это не знала. Тоже вызывает улыбку. Да уж, никогда не встречала людей, которым это нравится. Очень разительно он отличается от среднестатистического человека. Не поспоришь.
Цитата(Sunrise @ 28.07.2010, 19:22)
Можливо, мало-хто знає, що у 1945-му році, Далі з Уолтом Діснеєм починали працю над сюрреалістичним короткометражним мультфільмом "Destino" ("Доля"), але... все обірвалося. Лише в 2003-му, по старим розкадровкам та схемам, цей фільм, все-ж, змогли народити. Заради цікавості, пропоную його переглянути ( на Youtube - є!).
Ну просто сразу видно, что без Сальвадора Дали там не обошлось: текущие часы, муравьи и т.д. Не удивлена, честно говоря, что всё оборвалось. М/Ф был бы интересен только ценителям творчества С.Дали. Ребенок же не оценит
Часто говорят, что С.Дали такое рисовал из-за влияния абсента. Скептики
До-речі, хтось користувався зразками "від Далі"? Я читав, що художник дуже любив запах жасміну і коли формувався аромат бренда - попросив, щоб ця квітка була обов'язково присутня в парфумі.
я пользовалась Salvador Dali L'Eau de Dali, такой "древесный" аромат, то есть шипровый
Можливо, мало-хто знає, що у 1945-му році, Далі з Уолтом Діснеєм починали працю над сюрреалістичним короткометражним мультфільмом "Destino" ("Доля"), але... все обірвалося. Лише в 2003-му, по старим розкадровкам та схемам, цей фільм, все-ж, змогли народити. Заради цікавості, пропоную його переглянути ( на Youtube - є!).
Сальвадор Далі, у траурному білому одязі, який носив після смерті Гали, на фоні своєї останньої картини, закінченої у травні 1983р. Якщо я не помиляюсь, це взагалі - останнє прижиттєве фото художника.
Американський фотограф Філіп Хальцман, за своє творче життя зміг сфотографувати майже усіх відомих людей XX ст. Звісно-ж, серед них був і герой цієї теми. Сальвадор Далі (Salvador Dali), "In Voluptate Mors"
Была в руках у меня книга собрание его записей, писем, очень неоднозначная личность, поэтому в основном даже в фильмах о нем предвзято негативно отзываются (по крайней мере не связанные с искусством люди). Известно его противостояние самому Пикассо... И всё таки ему нет равных.
Ну, звісно: масовий глядач такі "незрозумілості" дивитися не захоче. Ну а мені, особисто, фільм подобається своєю атмосферою. Та-й "кіноматографічна чорно-білість" завжди дає свою, особливу емоційність.
Особенно рука трупа на мостовой и собравшиеся посудачить по этому поводу глазеющие... Атмосфера даже для старинного кинематографа совсем нетипичная) особенная, прям триллер с пластиковыми макетами оторванных рук, а все равно не смешно))
От подумати - ну ні про що фільм: немає сюжета, одні кадри незрозуміло переходять в інші - але стрічка тримає в тому, щоб бути в ній. Все-ж, чудово, коли є атмосфера у фільмі - навіть не розуміючи кінокартинки - отримуєш ЩОСЬ після перегляду. До-речі, у фільмі присутні і режисер Луїс Бунюель - і Сальвадор Далі.
С.Дали, Всё, что касается художника
14.07.2010, 22:39
(Я - по-доброму!)
. До мух и подобного дело не доходило))), но поведение во время вдохновенной работы чуток отличается от "нормального" повседневно-естественного)))
