раз тут была затронута тема херок и тому подобных, предлагаю каждому вспомнить себя в период позерства. У кого какие заморочки были? или фетишь какой? может, кто-то, например, верил, что обладает навыками черной магии? или носил летом стилы? или зимой - колготки в сеточку? у меня, например, была скрепка в ухе (и булавка тоже, естественно), а еще попеременно ярко-красная и темно-коричневая(почти черная) помада (не на пати, а в школу, в универ, в магазин... выносить мусор). В общем, вы поняли, о чем я
я лазила. У нас недалеко от школы кладбище есть. Мы там с подругой уроки прогуливали. Любимое место было - цыганский склеп. Во больные, да?
а фото у тебя хорошие, позитивные. У меня позитивные на пленку все, сканить надо. Есть "негативные" - там - хоть смейся, хоть плачь, конечно, но могу выложить - пусть люди посмеются)))
Сообщение отредактировал Devolution - 12.06.2009, 10:30
А я висела на доске в колледже, и потом оттуда фотку вставилив выпускной. Моя подруга вес прикалывалась: Нова дидактична гра "Знайти серед порядних колежанок бісенятко"
а я не была отличницей, я в 10-классе за второе полугодие 2 раза в школу пришла, зимой - холодно и впало, а с весны - open-airs начинались а в одиннадцатом я пафосно начала учиться и чмырить "непросветленных"
Сообщение отредактировал Devolution - 12.06.2009, 10:50
но что тогда было хорошо - все фесты - бесплатными были, только чайка-5 впервые по 15 грн была, но я и туда попала бесплатно, подруга 3 билета на оба дня в теле-викторине выиграла тогда, а щяз за каждый фест - не меньше сотни, нынешние старшеклассники особо не погуляют)))
чмырить. конечно же. а училась я не столько в школе, сколько в районной библиотеке,заставляя вынимать из пыли всякие там энциклопедии искусств, и изподтишка подчитывая в книжных супермаркетах. а еще экономила на обедах и покупала всякую читабельную куету. а потом приходила школу, и "вы - лузеры! вы ничерта не знаете!бугага на вас!", но как ни странно, никто не обижался, почти все были моими друзьями))) ооооООО! а еще на выпускном все плясали, а мы с другом всю ночь обсуждали, продается ли идея)))))) а не... не с другом... то есть, не только с другом, нас было четверо, не пятеро - 4 парня и я....
Сообщение отредактировал Devolution - 12.06.2009, 11:03
не тема, а сплошной позитив))) вспомнила ся как-то в период митолиздства) у мя такая хрень с цепями к поясу пристегивалась. там де-то около 5-6 цепей разного "калибра". раз зацепилась ими в маршрутке за какой-то гвоздь на сиденье. чуть свою остановку не проехала)) зато повеселила всех пассажиров
--------------------
Нет, я не жизнерадостная - это у меня уже истерика
Это неправда, что я не люблю людей. Я просто не люблю когда они дышат, или шевелятся, или разговаривают
у меня много говнарства из разной серии на цифре (подруга постаралась, она была одной из двух, у кого цифра была). хотя лучшие фотки, все равно, на мыльнице... не перевелись херки на Руси
это, судя по всему, "дожевывай арбуз и учи, сцуко, физику"
ибо после - на фото - сама тетрадь по физике
(до сих пор ее храню, как память)
вот мы с ней вдвоем - начало первого курса (разбор чужеземных посылок)
(панк-клоунада)
ну и еще рОжа мОя напоследок:
ЗЫ не пытайтесь найти сходство - сейчас - ничего общего
у мя такая хрень с цепями к поясу пристегивалась. там де-то около 5-6 цепей разного "калибра". раз зацепилась ими в маршрутке за какой-то гвоздь на сиденье. чуть свою остановку не проехала)) зато повеселила всех пассажиров
Цитата(Felis @ 12.06.2009, 13:43)
самая давняя фотка на цифровик, шо нашла - я на каком-то фесте.
У мене період дурості якось слабеньким вийшов.... До речі, що таке готика, я тоді не знала. І була металісткою. Єдиним металом для мене була Арія і Металіка. Трохи пізніше мені в руки попала Апокаліптика і Еванесенс (яка, правда, швидко набридла). Ну, і звісно, Цой, ДДТ....... і навіть деякі пісні Талькова. Шмоти позерські дуже хотілося, але не було їх у мене. Пам"ятаю, що ну дуже хотілося чорного шкіряного плаща і здорового хреста (трохи відхилення від металу? ) Батьки не купували. Відкладених шляхом відмови собі в усьому грошей ледве вистачало на купування дисків. Ну, звісно, вся вулиця в примусовому порядку слухала Арію.... Всі зошити були обмальовані Арією... Арія постійно цитувалася.... А Металіку я на уроках англ.мови цитувала..... А ще по ночам писала на стінах "Цой жив"........ І майже ніколи не показувалася на тусовках мого класу, бо там вмикали попсу. Ну і дуже ж хотілося виказати своє металістське "фе" суспільству. От, наприклад, одного разу, коли тре було писати твір про улюблену книжку, я написала про "Майн Камф" (який я не читала). Моє "фе" навіть почули! Причому дуже добре почули! А обкласти матом когось дорослого - потолок крутості! Бійки, мати - круто! Попозувати своєю зовнішністю у мене не вдавалося. Ну так вихід я знайшла: пам"ятаю, з якими труднощами я вбивала 10см цвяхи в нашийник песикові. В 2 ряди))) Песик був за 80 кг вагою і з таким нашийником позував чудненько... Ну і я скромненько на нього фоні))) Був ше здвиг на вампірі Дракулі. Касета з Дракулою 79 року майже протерлася. Малювання кладовищ і Дракули - основне заняття на уроках. Потім почався здвиг в радикально іншу сторону: каблуки мін. 10 см, міні-міні-спідниці, довжелезні чорні або червоні нігті. Це, як я зара припускаю, була пародія на вамп))) Вихід в Інет відкрив для мене світ. Я надійно зависла на Мортал Комбаті. Особливі на фільмі. І навіть мала улюбленого перса - Шенг Цунга. Він, типу, Дракулу замінив. А на улюбленому морташному сайті зустріла готів))) Вони прислали мені Сопор Аетернус, я сказала, що воно нічого так. І вони вирішили, що мене можна трохи підучити.... Коротше кажучи, що таке уроки готики по інету, я добре знаю. Проте на готику (з розумінням, що то є) мене потягло лише в універі. І дуже повільно до того ж. Я змін не люблю і цей перехід зайняв більше року. В універі була стипендія. Я на неї купляла косметику і навіть з місяць періодично з"являлася з страшно тру-готичним макіяжем. Потім минулося. З шмотками знов-таки туго було і є. Ну, звісно, прагну прикупити тряпочку труйову...... люблю я шмотки все-таки! Але усі мої тряпочки витриманого дизайну. Готичного позера з мене не вийшло....
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
Попозувати своєю зовнішністю у мене не вдавалося. Ну так вихід я знайшла: пам"ятаю, з якими труднощами я вбивала 10см цвяхи в нашийник песикові. В 2 ряди))) Песик був за 80 кг вагою і з таким нашийником позував чудненько... Ну і я скромненько на нього фоні)))
... пам"ятається ще веселий випадок, коли любителі Арії в нашій школі переконали учілку заруби, що вірші "Тебе дадут знак" - це класика російської літератури авторства не-пам"ятаю-кого (по-моєму, все-таки Лєрмантова) про війну на Кавказі, який в часи СРСР не публікували. Публіка вчила і розповідала цей вірш, користуючись правом вибора, що авторства Лєрмантова учити. Звісно, танки звідти прибирали. Ініціатором ідеї була деякою мірою я: якось сунула слова учілці з укр.мови, вона й прийнялась вгадувати автора - вгадала Лєрмантова.... Я ідейку розкрутила. А публіка пішла ше далі: всерйоз "відкопала дюже рідкісний твір"
--------------------
Fears must be conquered! Many of what comes up are merely old Fears of Death!
Период позерства, кто что помнит, кто каким был
12.06.2009, 10:13
Никогда бы не подумала, что это ты 
