Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

Профиль
Фотография
Рейтинг
 
Опции
Опции
О себе
gothicgirlLIDIA не указал(а) ничего о себе.
Личная информация
gothicgirlLIDIA
Newbie
Возраст не указан
Пол не указан
Xмельницький
День рождения не указан
Интересы
Нет данных
Другая информация
Description: я пройшла чере3 3доровенну чорну полосу і навіть рада-вона привела мене до готки,відкрила цей світ мій світ...Я xудоjник і поет я відлюдок і я мрець Мрець у примітивному світі в реальному світі....
What is gothic for you: для мене готика-світ,де мені добре,де я то я і ніто інший.В цьому світі я не граю ролі-я індивідуальність.
Music: Fleur,Lacrimosa etc.
Cinema: Нет данных
Art: Нет данных
Literature: Бодлер,Булгаков,Гете
I don't like: неінтелектуальності в переконанняx іншиx,які не 3нають xто насправді готи,не люблю попсовиx компаній і в3агалі почті ніякиx,пиятсва і наркотиків...
Статистика
Регистрация: 26.11.2005
Просмотров профиля: 458*
Последнее посещение: 9.05.2006, 19:45
Часовой пояс: 13.12.2019, 23:37
31 сообщений (0,01 за день)
Контактная информация
AIM Нет данных
Yahoo Нет данных
ICQ Нет данных
MSN Нет данных
* Просмотры профиля обновляются каждый час

gothicgirlLIDIA

UGP-Forum member

*


Темы
Сообщения
Комментарии
Друзья
Содержимое
23 Feb 2006
Ну здравствуйте...
Я так давно не наведывалась на форум..все дела, дела....А меж этими делами чашки кофе на подоконнике с блокнотом в руках....И вот хочу вынесть на ваш суд плоды моего воспаленного (как некоторые говорят) воображения...

Один осенний вечер..

Одиночество везде,
Одиночество всегда,
Одиночество в толпе
И она опять одна…

Кутаясь в шарф,
Идет по снегам
Упадет-никто не подымет..
Но не бойтесь-не плачет она,
Она сильна в своем мрачном мире.

Никто никогда ей не сказал «Я люблю»
Да она и не просит
Только вот ветер сильнее сильнее
Лист осенний уносит…

И она, как тот лист-желтый и грязный
Понесется вдруг ветром-небывалый проказник..
И ей станет плохо, холодно ей
И чашка кофе уже не согреет как раньше

Зябнет она на подоконнике сидя
В окно ее бьет лунный свет..
Она одинока-вот ее имя-
Догорает свеча в темноте..

И плачет свеча восковыми слезами
Ее свет заглушает черное пламя
Искры польються все ввше и выше..
А она….рыдает все тише…





Отрута..

Колба з отрутою в її руках палає
В її житті вже більше
Нічого немає..
Вона у глухому куті
І думає «варто чи ні
Покінчити з нікчемним життям?»


Доскону вона не забуде,
Як її било власне життя,
Хоч всі інші думали-
Як гарно живе вона!

Та не жила вона зовсім,
То мука була лиш одна
Зрозуміла запізно
Сенс свого «бытия»..

І не вернеш утраченого
В минулому назавжди
Її сни зосталися
І як тіні пішли…

Зрозуміла-то добре,
Але, як завжди,
З колбою отрути
Іде по житті

Колба маленька
Стискає їй серце,
Нівечить душу,
Заганяє у кут..

Немає вже сенсу,
Немає бажання
Лиш є порожнеча
Є її втеча-
Отрута-солодка така…


Разоблаченье
(или кто она такая-любовь..)

Зачем, зачем к тебе постучала любовь,
Зачем пронзила душу огнем,
Который пожирает пламенем сердце,
Спать не дает целую ночь,
И лишь гложет мокрое полотенце?!

Реки слез, как адовы будут,
Но только не на глазах-
Вот опять на душе полнолунье-
То любовь пришла сеять свой страх!

Закалиться как сталь холодное сердце,
Превратиться в ворону душа-
Мир вокруг дышит бездной-
То любовь на похороны пришла!

Странное чувство-
Демоничное существо,
Но право, какое кощунство,
В свое сердце пускать его!

Как ад свои врата открывает,
Так любовь стучит нежно в дверь,
Вот только по капле все убывает
ТВОЯ кровь- из порезаных вен...



Шукай мене...!

Шукай мене!
На тихих кладовищах,
Серед хрестів і старовинних склепів-
Лиш там моє єдине місце!

Питай де я?!
У подружок моїх-ворон,
Бо лиш вони терзають
Тишу цього місця!

Я тут!Шукай!
Моя лиш тінь
За тим хрестом,
За цим ось склепом!

Повір!
У темряві німій
Блистять мої
Лиш очі сірі!

Шукай мене!
У теренах важких-
Колючих сторожів
Німого кладовища!

Не бійся!
Я не загублюсь,
Я тут- у мертих
Кам’яних зіницях!

Шукай мене!-
Я не знайдусь..
Я ж тут....а ти
Мене не бачиш!..

Сумуй!
Як гірко визнавати,
Що колись, ми розминулись,
Тут,- на цьому кладовищі!
Шукай мене..........



Ну вот пока и все...Поверьте рукописенй еще так много..что нету времени сесть за камп и тупо перепечатать с листов....Надеюсь вам понравиться эти стихи..коль че..я еще кину
13 Dec 2005
Депресія,смуток, печаль...Воно є ...Завжди ...Але самому це пережити легше, як це не парадоксально..А близькі тобі люди-сім'я роблять ще болючіше, ставлять тебе на грань між життям та смертю..Вони своїм нерозумінням тебе, незнанням як людини, особистості ставлять у ще глухіший кут...Провалитись би десь крізь землю...Чи так завжди?
29 Nov 2005
Чому ми не моjем нормально існувати в цьому світі?Я сьогодні іду в угівер нікого не чіпаю і тут на мене налітае стайка гопів чоловік 15 і починають втирати мораль ледь не побили тіки ось нога ще побалюе....Чому вони всіx отять 3рівняти під себе ?Xіба ваjко 3миритися що е люди більш талановитіші і більш інтелектуальніші ніj ці ненормальні гопи та скіни????????
Просмотры


20 Apr 2008 - 0:07

Комментарии
Другие пользователи не оставили комментарии для gothicgirlLIDIA.

Друзья
Друзей нет.
Текстовая версия Сейчас: 13.12.2019, 22:37


новости
о проекте
события
CD rewiews
интервью
статьи
shop
разделы
ukrainians
аудио/видео
сайты портала
links
mailing list
форум
guestbook





english version