header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (0 добавлено)

Спецпроект: Люди мистецтва та татуювання: вокаліст гурту EPOLETS Павло Варениця

Daria Tessa on Апрель 27, 2018

Сьогодні ми раді представити вам інтерв'ю з ще одним чудовим музикантом з України - вокалістом рок-гурту Epolets, Павлом Вареницею. Зараз у музикантів плідний творчий період - тур українськими містами на підтримку нового альбому «Діти моря». Проте нам вдалося поспілкуватися з Павлом, який з радістю підтримав наш тату-проект. Сподіваємося, що нам вдалося трохи розкрити морську душу капітана корабля під назвою Epolets.

Перед тим, як ми почнемо розмовляти про татуювання, я б хотіла поставити тобі кілька питань про вашу групу. Як відомо, у вас вийшов новий альбом «Діти моря». Розкажи, будь ласка, чи задоволений ти результатом роботи над альбомом? Як сприймає публіка нові пісні?

Павло Варениця: Насправді, ми перший раз за весь час так довго «народжували» альбом, якщо можна так сказати. Ми записали цей альбом не тому що у нас мало пісень, і ми б хотіли більше. Пісень у нас і так багато. Але ми хотіли спробувати випускати пісні “посинглово”, щоб дати людям потроху розсмакувати альбом, а вже потім викласти залишок пісень і поїхати в тур. Сказати про те, як публіка сприймає альбом, ми можемо, напевно, тільки виходячи з того, як проходять концерти. А на концертах все дуже круто, нам дуже подобається! По соціальним мережам судити зараз дуже складно, тому що ВК закрили, а основна публіка у нас, як і у більшості українських гуртів, була саме там. Facebook ми розвиваємо, але народ ще не встиг туди повноцінно мігрувати. А щодо концертів, то все відмінно. Насправді кожен альбом сприймається слухачами по-різному. «Діти моря» - це четвертий за рахунком альбом. І я думаю, що він почне приносити свої плоди у вигляді нових слухачів вже десь після Нового Року. Але наша основна публіка дуже добре сприйняла альбом.

Epolets брали участь у такому масштабному українському проекті як X-Factor. Як ти вважаєш, наскільки вплинув цей проект на вашу групу, і на тебе особисто? Наскільки важливі такі проекти для молодих українських гуртів?

Павло: Участь у такому проекті - це поки що один з небагатьох способів донести дуже швидко свою музику до великої кількості людей. У цьому плані це дуже хороший інструмент.

А якби вас запросили взяти участь в подібному проекті, але не в Україні, а десь за кордоном, було б тобі таке цікаво?

Павло: Так, якщо не в Україні, то було б цікаво. До того ж в Україні подібних проектів наразі більше немає. Хіба що «Голос країни».

Повернемося тоді до основної теми нашої розмови. Як я вже говорила, основна мета нашого тату-проекту показати, що татуювання це також мистецтво. Чи згоден ти з цим висловом?

Павло: Так, безумовно. Татуювання - це малюнок. А будь-який малюнок - це мистецтво. Це спосіб проявити себе, сказати щось таким чином. Адже можна набити на собі якесь слово, і ти не просто скажеш щось світу, а будеш себе цим мотивувати. Або ж ти можеш “забиватися” поступово, щоб вийшов великий візерунок, який стане картиною не на стіні, а на тобі самому. Але якщо говорити про мене, то я з острахом ставлюся до великих татуювань. Проте все одно хочу зробити собі повністю “рукав”. На мою думку, до будь-якого татуювання потрібно прийти. Я не роблю тату спонтанно. Я приходжу до того, щоб його зробити. Можу намалювати собі пробний варіант напередодні, щоб звикнути. До того ж, так простіше зрозуміти, чи правильне я обрав місце.

Коли ти зробив своє перше татуювання та що це було? Чи довго ти наважувався на це?

Павло: Моє перше тату було абсолютно бездумне. Це трикутник на руці. Я просто хотів почати бити собі наш логотип Dogma, але потім передумав, і залишився просто трикутник. Поки не хочу його чіпати - ще не придумав, що з ним робити.

Скільки у тебе всього татуювань? Розкажи їх історію, якщо можеш.

Павло: Ну, на одній руці у мене морська тематика. Всі ескізи придумав я сам. Тут є два якоря, і ще я б хотів набити собі парусник, на якому працював в Одесі.

А на другій руці я хотів набити спочатку квітку лотоса. Лотос - це квітка, яка проростає з чогось темного, чорного, хоча сама вона дуже світла. Тобто промінчик світла, що пробивається з темряви. Мені сподобалася ідея, але всі ескізи, які я переглянув, виглядали жіночно. Я подумав, що це може бути неправильно сприйнято оточуючими. В результаті я вирішив продовжити тему Індії, візерунки в цьому стилі. А почали ми з того, що я і гітарист самі почали бити мені дві смуги. Правда, у нас нічого не вийшло - все було дуже криво. Довелося переробляти, тому було б добре продовжити забивати все красивими візерунками.

На грудях у мене татуювання Onwards and upwards («Вперед і з піснею»).

На шиї також одне з перших моїх татуювань - це птах, символ свободи. Такий ось я волелюбний =)

Ти зробив вже всі татуювання, які хотів, або будуть нові незабаром?.

Павло: Вже півтора роки я намагаюся почати здійснювати свої подальші татуювання. Я хочу нарешті закінчити свій рукав, забити його повністю візерунками. А ще хотілося б зробити три хвилі і «Діти моря». Ця рука у мене, можна сказати, «морська», з морськими татуюваннями. Хочу набити собі парусник, про що я вже говорив раніше.

Чи робив ти всі татуювання у одного майстра або у різних? Як ти обираєш майстра? Ескізи ти робиш сам?

Павло: Взагалі у одного майстра, крім того тату, що на грудях. Його мені зробив знайомий моєї подруги. А так зазвичай мені робить татуювання тату-майстер з Одеси. Ескізи я роблю сам, але якщо щось не виходить, то показую ідеї майстру, і вона їх допрацьовує.

Робити татуювання боляче, як ти долаєш біль під час сеансів?

Павло: Можу заснути, але частіше слухаю музику або читаю книгу. На грудях, насправді, було дуже боляче бити тату. Особливо на кістках. Думаю всюди, де тонка шкіра, і де вона стикається з кісткою, боляче робити.

Чи були у твоєму житті моменти, коли ти шкодував, що зробив те чи інше татуювання?

Павло: Жодного разу. Пару тижнів тому я усвідомив, що сильно затягнув з тим, щоб почати робити своє наступне задумане татуювання. У мене так виходить, що кожен рік я б'ю нове. У мене була така традиція. І я затягнув з нею вже майже на два роки.

Що для тебе табу в плані татуювань, що б ти не зробив собі ніколи і не сприймаєш на інших?

Павло: Мені не подобаються татуювання на ногах. Особливо у дівчат. Я вважаю, що жіночі ноги - це та частина тіла, яку не можна підкреслювати татуюваннями. Тому що у дівчат бувають, як красиві ноги, так і некрасиві, і в тому і в іншому випадку підкреслювати це не треба.

Паша, некрасивих дівчат не буває!

Павло: Я не сказав, що є некрасиві дівчата!

Не буває некрасивих ніг у дівчат!

Павло: :) Ну, для мене це табу. Я не бачив жодного разу красивого татуювання на нозі у дівчини. У хлопців мені, до речі, теж не подобаються тату на ногах.

Кажуть, що татуювання роблять залежними, якщо раз почав, то не можливо зупинитися, чи правда це?

Павло: Ні, це не так, хоча я також про це раніше чув. Ще від нашого першого ударника, який був повністю забитий. І він говорив мені, що якщо ти почнеш, то не зможеш зупинитися. А якщо взяти, наприклад, мене, то я вже другий рік ніяк не можу зібратися і набити собі щось. Так що це неправда.

Останнім часом тату стали в якійсь мірі модою, трендом. Люди перестали замислюватися над значенням тату. Чи можна на твою думку подолати цю проблему?

Павло: Це мода, це час і це пройде. Зараз усе швидко змінюється.

Раніше багато хто вважав, що якщо в тебе є татуювання, ти не зможеш стати успішним та знайти «хорошу» роботу. Чи змінилась свідомість та сприйняття людей чи ці забобони все ще живі?

Павло: Я думаю, що це все маячня. Якщо врахувати ті історії, які мені розповідають мої друзі. Зі свого особистого досвіду мені складно судити, адже я ніколи не влаштовувався працювати в якісь компанії. У нас є «підприємство» - гурт Epolets. А в той період, коли я працював в морі, у мене не було татуювань, але я впевнений, що нікого б не засмутило, якщо б я прийшов повністю забитий татуюваннями. Так само як нікого не турбувало, коли я приходив з довгим волоссям і пробитими вухами.

Що б ти порадив людям, які збираються робити своє перше тату? Як обирати майстра? Кольорове або чорно-біле? Просто якісь поради з життя?

Павло: В плані кольору я не можу радити. Але особисто я не люблю кольорові татуювання. Я б дав тільки одну пораду - намагайтеся звертатися до перевіреного майстра, і слідкуйте за тим, щоб він використовував стерильні інструменти. А вибір тату, або коли ти хочеш почати їх робити - все це залежить від вас самих, і тут порадника, мені здається, бути не може. Це також як при виборі сексуального партнера - ти ж не можеш радити комусь, що йому не можна займатися сексом з блондинкою або з брюнеткою. Кожен сам робить свій вибір.

 

Слухайте новий альбом «Діти моря» на зручних для вас ресурсах:

iTunes: https://goo.gl/dJHx6v

Deezer: https://goo.gl/HfAABe

Spotify: https://goo.gl/kdxsmu

Soundcloud: https://goo.gl/1e5BbX

Youtube: https://goo.gl/Mnx8Zr

Офіційний сайт Epolets: http://epolets.com/ 


Project by Daria Tessa and Daniela Vorndran, Interview by Iryna Kalenska, Daria Tessa

Photos: Photo 1: Dmitry Komissarenko, Photo 2-5 Pavlo Varenytsya



327 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всего 50 голосов)
comment Комментарии (0 добавлено)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Nickolay Makhin


Редактор раздела переводов (Translation section) - www.translations.gothic.com.ua