header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (0 добавлено)

Україна в огні. Довженко

Kateryna on Апрель 21, 2014

Час інший, а народ той же. Я вивчив його історію. Їх життєздатність і зневага до смерті безмежні. (Ернст фон Крауз)

А й справді, час інший – минуло більш ніж півсторіччя з того часу, як була написана «Україна в огні», вже більше півсторіччя минуло з Другої Світової(!) – а що змінилося? Здається, що й нічого. Українці й досі невимовно  «життєздатні, зневажають смерть» та гинуть чи то задля своєї свободи та покращення життя свого народу, чи то задля покращення життя народів, які вміло користуються українською довірливістю та простотою душі. Та ну його, цей час. Краще звернемося до кіноповісті. Все ж таки в ній зображені проблеми минулого, які всім корисно було б згадати та зробити свої необхідні висновки.

Кривава війна. Територія України розрита вибухами, зрошена кров’ю друзів та ворогів, спалена вщент та втоплена у густому чорному диму. Страшенні крики болю та розпачу чути звідусіль, з кожного закутку у руїнах-домах. І тут ти, такий безпомічний, беззбройний, безталанний українець стаєш випадковим спостерігачем цього жаху.

З одного боку тобі нічого боятись, бо тут хоробрі партизани, які заперечують своєю діяльністю слова німецького офіцера: «У них немає державного інстинкту». З цього ж боку прості, але віддані Батьківщині люди, які не втратили любові до рідної Землі. Але з іншого… З іншого боку на тебе вже чекає німецьке військо, яке в запалі битви дуже легко обізвати жорстоким, безжалісним, мерзенним. Та коли придивишся трохи ближче, зрозумієш глибину своєї помилки. Вони теж люди, такі самі люди, життям яких також розпоряджається хтось «зверху».

Ні, не німецьке військо страшне. Страшні зрадники. Нам здається, що чужі люди, інші народи тільки й можуть нашкодити нам. Що вони сплять та тільки то й бачать як горять українські села. Але чи так воно насправді? Нашкодити більше, аніж хтось сторонній, можемо лише ми самі. Зрада свого народу, своєї сім’ї, своєї людяності – от що найстрашніше. І тут, немов під мікроскопом, ми бачимо зради зовсім поряд у різних огидних проявах.

Дочитавши, мені здалося, що війна прийшла до мене. Війна, у якій смерть однієї людини просто не існує. Є лише загибель цілого Народу – живого Народу, який відчайдушно боровся та продовжує боротися за своє життя.

Оцінка: 9/10



2781 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 Rating: 4.43Rating: 4.43Rating: 4.43Rating: 4.43Rating: 4.43 (всего 7 голосов)
comment Комментарии (0 добавлено)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Eugenia olalla


Координатор Gothic Journal - www.gothic.com.ua/gothicjournal