header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (0 добавлено)

Виступ Дмитра Капранова на прес-конференції "Бойкотоване кіно"

Maryna Evilly on Февраль 22, 2005

Дмитро Капранов
(Письменник, один з генеральних директорів видавництва «Зелений пес»).

  З другого дубля ми разом з Михайлом (Іллєнком - Evilly) працюємо над цим фестивалем. Ну, ми завжди це діло вели, бо через наші рахунки це діло проходить і ми завжди бачимо скільки їх не вистачає. Нажаль ми переконалися за 8 років, що від влади нажаль нам з вами нема куди дітися тому, що дебют, а також студентське кіно нема просто більше кому фінансувати. Не знайдеться жодного безумного спонсора, жодного безумного продюсера, який би у це вкладати гроші – це функція держави, так чи інакше. І нажаль ми з вами повинні знайти з нею діалог. І це не перший стіл, на який не прийшли представники влади, вони не ходять на деякі круглі столи. І ми бачимо в цьому дуже велику небезпеку на майбутнє тому, що як ми оцінюємо ті фрагментарні заяви, які робить наша теперішня політична культурна верхівка, мається на увазі президент Ющенко, мається на увазі віце-прем’єр з гуманітарних питань Томенко, прем’єр Тимошенко і Оксана Білозір. Над нами всіма нависла, ми назвали це загроза українського фундаменталізму. Тобто, вони до української культури ставляться саме з позиції необхідності її акуратно посипати нафталіном, щоб вона не зіпсувалася, відродити шевченківські місця, всю ту класику, яка була поставити по всіх кутках, щоб вона була зі всіх боків видна і на цьому вони майбутнє української культури в принципі обмежують. Ні жодної заяви про якісь актуальні події, жодного погляду на те, що культура повинна функціонувати в суспільстві ми не побачили. Власне хотілося б їх запитати – якщо вони не мають серед програми концепції культурного розвитку держави, то навіщо вони приходили до влади? Якщо цього вони з собою не принесли. І тому... Знаєте, ми так само організували «Вертикаль», у нас нема взагалі у структурі влади органу, який би займався культурною стратегією, відпрацьовував політичну культурну стратегію на рівні влади. Тобто... В принципі, у нас ця структура влади, я скажу хто не знає, стратегією займається президент і після політреформи буде так само – ніхто його стратегічних функцій не забере, це його робота стратегію малювати. Основним стратегічним органом при президенті є Рада національної безпеки і оборони, вони теж розробляють стратегію. Так от – і жодного більше ніякого органу немає. Тобто, ми маємо що? Ми маємо при формуванні стратегічної... стратегії України маємо дуже велике лобі Ради національної безпеки та оборони і фактично особисті переконання президента як культурної людини. Наш президент коваль і трошки малює. Та іноді ходить в кіно. Щодо книжок – не знаю. Значить, я побоююсь, що його особисті переконання не врівноважать оцю диспропорцію, яка є. Тому нема більше кому з цим ділом працювати, як нам з вами. Тому зараз в парадоксальному виступі я скажу банально – оскільки влада не йде до нас, то давайте підемо до влади. Я закликаю нас всіх за ці 4 дні, що залишилися розвести широку агітацію і всім прийти на парламентське слухання. Чому? Тому, що депутати туди не прийдуть. І побачити порожній зал. Ті, хто не був у Верховній Раді, я пояснюю – всі гості будуть сидіти на балконі, це над залом.
  Одна з присутніх: Перепрошую, але сидітимуть всі внизу і там депутатів ви побачите дуже мало.
  Д.К.: Депутатів не буде. Значить повинні прийти ми. Ми повинні створити владі ілюзію, що нас багато – тому, що нас мало. Але Верховна Рада не така велика. І зробити ілюзію, що ми є ми просто зобов’язані. Ми повинні прийти, привести всіх знайомих, прийти туди, сісти там і чесно відбути цю мить. І сказати владі – ку-ку, ми хочемо українського кіно. Це єдиний наш шанс. Вони до нас не ходять. В принципі – це все. Дякую.


Виступ на прес-конференції
«Бойкотоване кіно»
19.02.2005 р.
присвячено підсумковому
позачерговому фестивалю
«Відкрита ніч. Дубль 9»



4199 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 (всего 0 голосов)
comment Комментарии (0 добавлено)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Valeriy Zangezi


Корреспондент в Санкт-Петербурге. Рецензент.