header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (0 добавлено)

У моїй шкірі (Dans ma peau), 2002

Maryna Evilly on Февраль 02, 2006

Оригінальна назва: Dans ma Peau.
Рік: 2002.
Країна: Франція.
Режисер: Марина де Ван (Marina de Van).

  Надзвичайно багато крові, але це не треш. Комусь може видатися дивним той факт, що це справжнісінька драма. До того ж французька. Лише від поєднання тільки цих характеристик вже можна зацікавитись фільмом Марини де Ван «У моїй шкірі» (Dans ma peau, 2002).
  Ода справжнього мазохіста. Точніше мазохістки. Справа у тому, що головна роль зіграна самою режисеркою. Та ще й як зіграна! Це навіть словами важко описати. От уявіть собі секс з власним тілом. Але не у тривіально-популярний спосіб, а кривавий і жорстокий секс. Коли ви цілуєте шматочки власної щойно зрізаної шкіри, коли ви пестите язиком щойно зроблений поріз на власному стегні. Або коли пробуєте на смак власну кров зі щойно зробленого розрізу на руці. Уявили? Чарівно і вражаюче. І у вас є можливість побачити це все на екрані у виконанні вишуканої експериментаторки мадам Марини.
  Цей фільм хотілося подивитися вже давно, ще з того часу, як по телевізору була почута інтригуюча реклама. Там були слова – «А ви досліджували власне тіло? Наскільки глибоко?». А потім ще такий факт, як нагорода за «Кращий іноземний фільм» на фестивалі Fant-Asia (Монреаль, Канада) (2003). Та ось нарешті доля посміхнулася і як результат – півтори години естетичного задоволення. Як для людини, що захоплюється трешем, нічого надзвичайного у фактично басейнах крові не було. Але сюжет...
  Глибоке психологічне дослідження власного тіла у якомусь не просто моральному сенсі, а навіть у фізичному. Головна героїня Естер прямо таки з дитячою наївністю досліджує своє тіло. Для неї воно сповнене не просто таємниць, а глибоких чуттєвих загадок. Її власне сприйняття болю одного разу виявляється неправильним. А потім глядач не знає чи відчуває вона його насправді при розрізах своїми ж руками. Про це можна лише здогадуватись – в міру своєї фантазії і уявлень.
  Хтось може сказати, що таке кіно є дуже жорстоким і його показувати не можна. А я навпаки буду наполягати на власній думці, що таке кіно саме і треба показувати. Не в тому сенсі, що масово створювати щось подібне, а в тому, що воно має бути доступним і переглянутим. Звичайно, надто вразливі дівчатка можуть покривитися, адже у їх улюблених мелодрамках такого і близько нема. Та залишимо їх у спокої – не варто травмувати надто вразливу психіку.
    Це кіно і справді не для всіх. До речі, любителям трешу також може дещо не сподобатись. Надто там все повільно і нема ніякої динаміки. Зате є оригінальний сюжет і візуально-естетична насолода. Час від часу захоплюєшся навіть найжорстокішими кадрами. Тож якщо вас не лякає вигляд крові, то вперед у пошуки цього чудового кіна. До речі, дуже цікаво – а скільки людей після переглянутого так само почали досліджувати власне тіло...



1365 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всего 1 голосов)
comment Комментарии (0 добавлено)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Кирилл Копа


GOTHIC.COM.UA DJ