header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (2 добавлено)

Феномен українського трешу

Maryna Evilly on Ноябрь 18, 2004

  До певного моменту навіть не підозрювала, що такий жанр як „треш”(trash) має місце і в українському кіно. Хоча чому б йому не бути?.. І от такий момент настав – тепер точно знаю, що є. Моментом став перший конкурсний день 34-ого кінофестивалю „Молодість” – в позаконкурсній програмі в Домі кіна демонстрували українське кіно останніх років.
  Мабуть варто спочатку розглянути „треш”, як жанр світового кінематографу. Треш(далі писатиму без лапок), а точніше і правильніше horror-trash, жанр досить старий і поширений у світовому кіномистецтві. Хоча і мистецтвом це назвати важко, та все ж. Найбільший пік популярності розглядуваного жанру припадає на 80-ті роки минулого століття. Взагалі експерти вважають, що треш як самостійний жанр утворився від розмежування перших horror-фільмів. Спочатку були такі популярні шедеври, як „Носферату” (Nosferatu, 1914), „Кабінет доктора Калігарі” (The cabinet of Dr. Caligari, 1919), „Вампіри” ( Les Vampires, 1915) та інші. Ці фільми жахів стали настільки популярними, що дана галузь потребувала розвитку. І розвивалася. Але так склалося, що з часом з’явилися дві жанрові гілки. Перша – інтелектуальний трилер, одним з першозасновників якого став знаменитий Альфред Гічкок (Alfred Hitchcock). Дане кіно серед своїх особливостей мало певну прихованість розвитку сюжету, хитрі режисерські прийоми, що намагалися залякати глядача не тим, що показувалося, а тим, що залишалося поза кадром і давало можливість для бурхливого дофантазування в міру своєї збоченості уяви. Зазвичай такі фільми були багатобюджетними. Інша ж жанрова гілка утворила так звану категорію Бі (B-sides) horror-фільмів. Основною ознакою таких фільмів став малий бюджет та лозунг – „показувати можна все”. От і знімали все, що у нормального глядача викликало огиду та відразу. Але не тільки це – ще іноді фільми цього жанру називали „чорною” комедією через досить таки специфічний гумор, побудований на ситуаціях зовсім не комічних. До речі, досить багато відомих нині акторів починали свою кар’єру саме з фільмів жанру треш. Серед таких яскравим прикладом є Мадонна (правда зараз більше відома як співачка, а не акторка, але все ж колись вона знімалася у трешевому кіно). Також деякі режисери на початку своєї кар’єри досить успішно знімали треш. Згадати хоча б Пітера Джексона, відомого сучасному глядачеві за трилогією „Володар каблучок”. Але повернемося до українського кіно...
  Українське кіно взагалі-то досить незалежне від світових кінематографічних тенденцій. Воно завжди перегукувалося з нашим менталітетом, суспільним порядком і в часи Радянського Союзу особливо гостро – з політикою. І в сфері фільмування ми відставали від заходу як мінімум років на 5-10. Звичайно, були ідеї, були митці, але геніальних душила цензура. Але будь-якій дії знаходиться протидія, от тому і не змогли задушити всіх – деякі перлини залишилися і почали розвиватися. Але сьогоднішня розмова не про них, а про молоде покоління кінематографістів.
  „Молодість”. Перший конкурсний день. Переглянута конкурсна програма і тепер настала черга українського кіно, наявність якого у програмці фестивалю викликала тільки велику зацікавленість. Показували все підряд – документалістику, ігрове кіно, анімацію – переважно все короткого метру. Але найбільшу увагу того дня привернув начебто звичайний стереотипно-американський фільм „Час мовчання” Андрія Виштака. А незвичайним у ньому було те, що це був перший справжній побачений мною український треш.
  Андрій Виштак – 21-річний, молодий і амбіційний. Вчиться на 5-му курсі Інституту кіно та телебачення при Київському національному університеті культури та мистецтв. Цей фільм був його п’ятою роботою. Це так – коротка інформаційна довідка. „Час мовчання” був знятий 2004-го року і можна сказати відразу ж потрапив до „фестивального меню”. Сюжет фільму побудований за мотивами оповідання Стівена Кінга „Здібний учень”. Кінг – безперечно культова особа взагалі всього жанру horror. Його книги вже багато екранізували і мабуть ще довго це робитимуть. Трапляються і дійсно гарні екранізації. Але певно серед українських режисерів це перша найбільш „кінгівська” постановка. Так от, напевно Вам вже дуже цікаво, що ж у ній такого трешевого. Але все по черзі.
  Жила собі на світі гарненька маленька дівчинка. Вчилася на відмінно і слухалася батьків. Аж поки одного разу не довідалася, що у сусідньому будинку проживає колишній військовий есесівець, який навіть змінив своє ім’я та прізвище через свої надто відомі злочини... Але не буду повністю переказувати сюжет фільму – це не так цікаво, як розібрати його окремі моменти. Отже, почнемо з моментів. Дівчинка, що навіть досить характерно для її віку, виявилася дуже допитливою. Все було б банально, але цю допитливість цілком нормальною назвати дуже важко. Стосується вона діяльності есесівця в роки війни. І саме тут розпочинається найцікавіше. Дівчинка шантажує колишнього військового, а він в свою чергу повинен розповідати їй все до найменших подробиць. І от саме тут можна захоплюватися акторською грою. Дівчинку на ім’я Тора грає Оля Лисенко. Симпатична молода особа з яскраво вираженою гаммою почуттів. Найкраще їй вдається зображати злість і розлюченість. Не надто награно, вдоста реалістично, коротше – саме те, що треба. А поряд з нею роль старого військового виконує досить відомий і досвідчений актор Сергій Романюк(відомий глядачеві за фільмами „Молитва за гетьмана Мазепу”, „Нескорений” та іншими). Дуже гарний дует вийшов. Іншим дуже яскравим і найбільш трешовим можна згадати останній момент фільму – погляд повний зла і ненависті, водночас і з нотками відчаю, потоки крові на меблях... Ні. Далі не буду розповідати сюжет. Нехай це буде стимулом знайти і переглянути цей фільм, хоча б для ознайомлення з таким феноменом, як український треш.
  Іще у цьому маленькому дослідженні невідомого феномену було б великим упущенням не згадати одну відеороботу, правда художника, а не режисера. Це відео з циклу „Страшно” Володимира Кузьмука. Короткометражка без голосового супроводу, під музику, але з дуже яскравою концепцією. Її спокійно можна відносити до представників розглядуваного феномену. І мабуть буде вона одним з найкращих, хоча і їх не так вже й багато є. Ця стрічка більше схиляється до американських стандартів трешового кіно – у ній немає відомих акторів, немає навіть більш-менш зрозумілого сюжету. Все суто інтуїтивно і найголовніше – багато крові з усіх боків. Маніяки, вбивства, збочення – все це там хоч і небагато, але є. Взагалі дуже цікава робота.
  Коли ж розглядати загальну картину українського трешу, то він досить таки специфічний. Якщо така ознака як малий бюджет для нас не проблема, то з сюжетної точки зору наш треш набагато м’якіший своїх західних аналогів. Чи то вже згадуваний вище менталітет такий, чи спроба створити щось своє, а не рівнятися на західний кінематограф у всьому, але все ж це є явно позитивною рисою. І в закінчення статті хотілося б нагадати, що саме з жанру horror-trash розпочинали свою кар’єру відомі західні актори та деякі режисери. Отже, залишається сподіватися, що для українського кінематографу це лише початок перед розквітом. Маємо надію...



6660 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 Rating: 4.95Rating: 4.95Rating: 4.95Rating: 4.95Rating: 4.95 (всего 19 голосов)
comment Комментарии (2 добавлено)
  • image "Жила собі на світі гарненька маленька дівчинка. Вчилася на відмінно і слухалася батьків. Аж поки одного разу не довідалася, що у сусідньому будинку проживає колишній військовий есесівець..." сюжет нагло вкрадено з якогось німецького фільму (не пам'ятаю назву, дуже давно його дивилась)...
    (Опубликовано tashana)
  • image какая картинка )
    (Опубликовано Николя Саркози)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Andrey Garkusha


Главный редактор УГП, журнала Gothica и раздела литературы УГП