header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (0 добавлено)

Special for Dark Acoustic Festival: Обійми Дощу

Vasyl Puzanov on Февраль 22, 2018

Ми продовжуємо серію спеціальних інтерв’ю з учасниками фестивалю Dark Acoustic Festival, що відбудеться в Києві 21 квітня. І сьогодні ми залюбки поспілкувались з вокалістом гурту Обійми Дощу – Володимиром Агафонкіним.
 
Дворічні старання та місяці кропіткої роботи вилились для гурту в повноформатний альбом “Сон”, до якого увійшли 11 композицій, які були зведені британським саунд-продюсером Брюсом Сюрдом. Цікаві подробиці читайте далі…
 
Перше, що впадає у вічі і певним чином дає право вами пишатися – це ваша тотальна українскість. Чому так?
 
Володимир Агафонкін: Я виріс у російськомовній сім’ї, всі рідні по батьковій лінії живуть в Росії, і переважну більшість свого життя я розмовляв російською. Але виливати душу у піснях хочеться виключно українською. У нас найкрасивіша, наймелодійніша мова у світі — як можна цим не користатись? І для такої ліричної музики, як у нас, це ідеальне поєднання. З іншого боку, приємно бути причетним до культури своєї країни замість того, щоб гнатися за чужими. В українському корінні ми знайшли свою самобутність.
 
Чи важко мати кириличну назву гурту у XXI ст.? Англомовний Інтернет не пручається їй?
 
Володимир: З цим дійсно труднощі, тому що наша назва не звучить у трансліті — “Obiymy Doschu” потенційним слухачам дуже важко запам’ятати і вимовити. Але ми змирились.
 
На чому побудовано тонкий ліризм творчості вашого колективу?
 
Володимир: Нам хочеться не просто грати музику, а торкатись сердець, пробуджувати у людях найпотаємніші почуття. Знаю по собі, що як би не було погано — стає легше, коли знаходиш щось близьке у творчості інших людей. Хочеться, щоб наша музика теж була для когось такою відрадою.
 
Коли ви зрозуміли, що варто обрати саме нішу металу? Чому не обрали авторську пісню/фолк музику?
 
Володимир: Наші корні — рок і метал, тому що більшість колективу виросли, слухаючи таку музику. Ми любимо цей драйв, енергетику, надрив, живість, чесність, складність. 
 
Для мене головним гуртом моїх шкільних та студентських років був My Dying Bride — це музика, яка підтримувала мене у найскрутніші моменти життя. Для гітариста Олексія, наприклад, це напевно Lacrimosa. Для Миколи, басиста та соавтора пісень, — Pink Floyd. Потім вже разом захопилися такими колективами, як Opeth, Anathema, Porcupine Tree. Ми любимо таку музику більшість нашого життя, тому й творити тягне в тому ж напрямку.
 
Харизматичний вокал – це навмисна фішка чи просто так склалося?
 
Володимир: Дякую! Колись мені в шкільні роки казали, що я співаю, як поранений лось =). Навмисних фішок робити не вмію — просто такі пісні хочеться співати емоційно, з надривом.
 
Хто першим запропонував мультиінструментальність - цю дивовижну сполуку класичного і металічного саундів?
 
Володимир: Мене завжди тягнуло на складну, багатошарову музику. Дуже люблю поєднання класичних інструментів з важкими. Таке не так часто зустрінеш, особливо в Україні.
 
За стільки років існування вашого гурту вам певно є що згадати. Чи були якісь містичні моменти?
 
Володимир: Містичні моменти нас чомусь обходять стороною. Може тому, що ми з Миколою за освітою прикладні математики? У всьому шукаємо научне підгрунтя і раціоналізуємо.
 
Підтверджую, що у вас дуже якісна музика. Чому на вашу думку музика має бути якісною?
 
Володимир: У кожного музиканта свої цілі та пріорітети. Але нам особисто хочеться по-справжньому пишатись тим, що ми робимо. Так, щоб і через 60 років ці альбоми можна було з гордістю слухати і ділитись з правнуками. Ми не втомлюємося працювати над кожною піснею роками, і коли пісня близька до фінальної форми, вкладаємо в запис максимальні зусилля, чого б нам це не коштувало. Для сучасної популярної музики такий підхід, мабуть, неприпустимий, але для мистецтва — єдиний вірний. Навіщо взагалі творити, якщо не на повну силу?
 
Ви багато працюєте з текстами. Як гадаєте чи важливі вони у метал піснях взагалі? Якщо так, то яку головну функцію на них покладено?
 
Володимир: Це залежить від гурту, навіть у рамках року та металу — хтось ставить на тексти головну роль, а для когось це просто декорація з довільним наповненням. Але ми хочемо створювати пісні, в яких текст — це сильна, глибока поезія, яка по-справжньому чіпляє, змушує замислюватись, переживати, і врешті решт розуміти суть, вкладену у музику.

Розкажіть докладніше про концепцію вашого нового релізу?
 
Володимир: Це альбом про життя пересічної людини в наші часи. Пісні з нього — різні грані єдиної розповіді про боротьбу та труднощі, з якими стикається людина в сучасному урбаністичному та глобалізованому світі. 

Чому новий альбом має назву «Сон»?
 
Володимир: “Сон” — це метафора життя, в реалії якого не віриш до кінця, яке проживаєш на автопілоті, відгороджуючись від того, що бачиш навколо, щоб залишатись у своєму маленькому, комфортному уявному світі.

Скільки годин ви записували цей альбом? Чи уривався у когось терпець?
 
Володимир: Більше 200 годин тільки запису у студіях. І несчисленні години написання аранжувань і редагування матеріалу. Було вкладено неймовірну кількість зусиль, процес був дуже втомлюючим, і часом дійсно хотілось просто здатись. Але якось витримали. Підтримували одне одного в потрібні моменти. 

Відомо, що у вас скоро буде великий сольний концерт. Підготовка йде повним ходом?
 
Володимир: Так, і вже впевнені, що це буде найкращий наш концерт за всю історію гурту. Не пропустіть цей унікальний вечір — він вам запам’ятається надовго. 

Які почуття у вас виникають, коли ви презентуєте щось нове з свого творчого доробку?
 
Володимир: Радість і полегшення. Ми так багато років працювали над цими піснями — дуже приємно, коли вони нарешті набувають фінальної студійної форми і люди можуть це почути. 
 
Повернемось до фолк складової вашої творчості. Чи хтось з вас належав до рольового руху чи може захоплювався музикою Середніх віків, доби Відродження?
 
Володимир: Особисто я завжди захоплювався епічним фентезі на зразок Толкіна, комп’ютерними рольовими іграми і середньовічною культурою. А ось академічну і старовинну музику майже ніколи не слухав, і те, чому нас тягне вплітати такі елементи в нашій музиці — це для мене трохи загадка.
 
Чи вам колись казали, що десь глибоко у вашій музиці заховано те відчуття, коли сидиш з друзями під гітару біля багаття на природі?
 
Володимир: Так я і починав займатись музикою — співаючи з друзями під гітару на природі. Більшість наших пісень народжуються спочатку як акустичні композиції, і вже потім набувають рок-аранжування.

21 квітня ви будете виступати на фестивалі інструментальної музики Dark Acoustic Festival в Києві. Як вам ідея провести в Києві такий фестиваль? І що саме ви плануєте там грати?
 
Володимир: Чудова ідея! В нас не так часто трапляються акустичні фести в цілому — можу згадати тільки прекрасний Lviv Acoustic Fest. А коли вони ще й з певною концепцією (в даному випадку — з темно-романтичною сценою), це неймовірно цікаво.
 
Плануємо підготувати спеціальну програму з акустичними версіями наших найбільш темних і важких пісень.
 
Придбати квитки на фестиваль на  Dark Acoustic Festival ви можете т ут:

Подія на ФБ:

Чому ваша творчість така меланхолійна – це мистецька форма очищення через страждання?
 
Володимир: Гарно сказано. Так, мабуть в певному сенсі ми вивільнюємо негативну енергію та емоції, приховані у глибині душі, фіксуючи їх в творчості. Це має великий терапевтичний ефект.

Яку стратегічну мету має такий давній гурт, як ваш чи ця мета завжди була тією самою чи з часом зазнала змін?
 
Володимир: Мета завжди та сама — створювати прекрасну, захоплюючу музику, яка буде близька багатьом людям, шукати себе в творчості та отримувати задоволення від процесу, поділяючи його з чудовими, талановитими людьми.
 
Офіційні сторінки Обійми Дощу:
 
 



370 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всего 19 голосов)
comment Комментарии (0 добавлено)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Алиса alicefervor


Корреспондент, рецензент (пробный период)