header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (0 добавлено)

Reportage: Two Witches concert (Helsinki, 12.01.2013)

Yaroslav Mozgovoj on Январь 15, 2013

Занесло мене якось холодною зимою 2013 року в столицю скандинавської країни Фінляндії – Хельсінкі. Сама Фінляндія є просто таки царством усіляких метал і готичних гуртів, особливо більш мейнстрімових, хто ж не знає Віллє Вало з його ХІМом, або Nightwish і The 69 Eyes. Але є в Фінляндії і інші гурти, ближчі до андеграунду і належність котрих до готичної субкультури мало хто візьметься оскаржувати. До таких гуртів якраз належать динозаври готік року Two Witches, котрі були одними з перших готичних гуртів Фінляндії, які дали поштовх розвитку субкультури в цій країні і є одними з колоритних представників класичного готік року, звичайно зі своїми особливостями. Коли я їхав у Фінляндію в зимовий час то не сподівався на велику кількість цікавих подій, адже взимку тут якось не дуже живо, але я помилився і все ж пару цікавих концертів в цей період знайшлось.Є в Хельсінкі такий чудовий бар-клуб. Бар називається Bakkari, а клуб Green Room. І от вони щовихідних організовують якісь концерти абсолютно різної спрямованості, невеличкі дводенні фестивалі. Так вийшло і цього разу. Концерт Two Witches був запланований в рамках фестивалю Findustry on Ice. На противагу шоу Disney on Ice, яке зараз якраз відбувалось в столиці Суомі. Перший день був зайнятий індастріал металом місцевого розливу, але оскільки жоден з гуртів мені був не знайомий і я мав достатньо роботи для п’ятничного вечора, то я цей день пропустив з чистою душею. На другий день єдиним з чотирьох гуртів цікавим для мене був саме Two Witches. Організатори концертів в цьому клубі якось умудряються намішати абсолютно не придатний до мішанини вінегрет з гуртів, єдиною спільною рисою яких є наявність гітариста. Так було і цього разу, три гурти, що мали передувати старожилам фінського готик року грали хто що може. І якщо перші два гурти Kilt та The Closed я теоретично міг би послухати, то третій гурт, що виконує стиль який вони самі і придумали, цитую «borgarcore» наврятчи. На превеликий жаль, коли я дістався клубу о пів на 12 вечора я якраз потрапив на їх виступ.

Цього вечора мене чекало знайомство з фінським андеграундом. Саме так, оскільки клуб і концерт самі по собі не дуже великі, то тут зібралась більш-менш закрита різномаста тусовка людей небайдужих до різних проявів неформату. Я трохи переживав стосовно того який же він виявиться той фінський андеграунд, яка там готична тусовка. Якось мені довелось познайомитись с тусовкою Нью-Йорка і публіка не залишила в моїй пам’яті якихось над позитивних емоцій. Ну Фінляндія країна зовсім інша, тому я сподівався на краще. Отже дістався я до місця призначення пізно увечері. Вхід в клуб коштував всього 6 Євро, по Європейським міркам мізер, по українським – ціна середньостатистичної паті з ді-джеями та парою місцевих гуртів. Вже те, що при вході в клуб мене зустріли звуки VNV Nation з ді-джейського пульту вселило в мене надію, що фінська готік сцена не така вже й специфічно-закрита і настрій явно налаштувався на позитивну хвилю. Не знаю чому клуб називається Green Room адже всередині він весь червоний. Він вміщує дві зали, одна зі сценою більша, друга з величезною барною стійкою, такий собі чілл-аут. Народу було достатньо багато, відчувалась заповненість. Публіка абсолютно різномасна, але мені здалось що все ж прихильників готичної субкультури тут більшість. Що одразу помітно у порівнянні з концертами і фестивалями в Україні так це середній вік присутніх. Очевидних тінейджерів я тут не побачив, хоча можливо вони просто не пройшли фейс контроль, але у мене, наприклад, посвідчення особи не питали, попри те, що у них тут з цим строго. Середній вік присутніх був років 25, були певно і молодші, але були явно і старші люди. Що стосується іміджу то він теж досить різний. Помітив кілька готес в повних бойових обладунках, дуже популярний червоний колір волосся. Відверто кумедних персонажів які часто трапляються на вечірках в Україна (хоча на вулицях тут такі трапляються, як то тридцятирічна дама в мороз -5 градусів топає в якійсь жовтій ночнушці з квіточками, яка стирчить з під косухи на розпашку, а на ногах величезні Нью-Роки) не було і це радувало. Звичайно українські готичні дами значно гарніші, але фінські готеси теж порадували моє естетичне світосприйняття (незрівнянно більше, аніж чорношкірі кіберготесси з проблемами зайвої ваги на концерті The Bithday Massacre в Нью-Йорку, які потім ледь не в кошмарних снах снились). Що стосується чоловічої статі, то тут більше просто нейтральних неформалів, аніж готів. Найбільше запам'ятався хлопець з жабо і кібер гоглами :). Шапочка аля Віллє Вало не виходить з моди ніколи, тут таких мерзнучих персонажів теж кілька штук було. Отже повернусь до сцени. Там якраз з'явились представники гурту Bob Malmström, що грують отой карколомний стиль музики який я озвучив вище. На практиці це все звучало приблизно так: неритмічні гітарні рифи, барабанна дробь, і глоульний вокал «Ууууаааа-ууууаааа-ууууаааа-буууа-буууа-буууа» і навпаки «Буууууаааа-бууууааа-буааааа-ууууаааа-ууууаааа-уууаааа». Дуже фундаментально, особливо зважаючи на те яку увагу вони приділяють сутнісній складовій свого мистецтва на своєму сайті. На обличчях готів котрі очевидно прийшли подивитись на Two Witches та себе показати відображався смиренний ангст. Я тим часом намагався відключити слух і роздивлявся по сторонам. На відміну від наших клубів тут було значно більше місця де можна сидіти і зовсім мало де можна стояти-танцювати. Попід стінами, посеред залу в геометричному порядку стояли м'які диванчики і невеликі столики, повністю окуповані людом. Більшість займалася улюбленою справою відвідувачів подібних заходів – спілкувалась в ритмі «а б'ємся об заклад, що я перекричу музику і ти зрозумієш, що я мав на увазі?». В цілому народ позитивний, а якщо були п'яні люди, то зовсім не агресивні, а просто веселі. Один нетверезий хлопець не розминувся з іншим і взяв і поцілував того, чим викликав масу суперечливих емоцій на обличчі «жертви». Такі вони фіни, особливі, як і все тут…

Доки на сцена продовжувалась та Гоморра і Содом я продовжував розглядати все довкола. На стінах висіли ЖК екрани де весь час транслювалась реклама якихось подій, товарів. Так я і дізнався, що популярним трендом у Фінляндії став випуск свого вина гуртами. Наприклад вино “Imaginaerum” від Nightwish, або енергетичний напій від них же. Такий от, шоу бізнес. І весь цей час мене не покидала думка про те, що тут щось не так. І потім я зрозумів! В залі не було накурено (!!!!!). Я дихав більш-менш свіжим повітрям. Тут справді працює закон про заборону паління, для цього є спеціально відведені кімнати, і хто не палить – той не страждає, і потім не доводиться тиждень провітрювати і прати свій одяг після одного візиту в клуб. Мабуть кінець світу настане коли в Україні почне діяти правило заборони паління в публічних місцях (не просто існувати).

Веселі фінські хлопці завершили розважати натовп і в залі якось повеселішало. Я помітив, що один, на вигляд тридцятилітній, гот в футболці Fields of the Nephilim витягнув затички з вух. Зазвучала фонова музика з ді-джейського пульту в стилі готик року. Я чесно кажучи навіть трохи здивувався, коли дізнався про концерт Twi Witches, «їм же років по 150 має бути», подумав я, вони починали грати, коли мене ще на світі не було. Тут колись розпочинала свою кар’єру славнозвісна Анне Нурмі з Лакрімози. Їх склад змінювався стільки разів, що можна було б ще створити кілька гуртів, а якщо зібрати усіх минулих учасників на якийсь ювілейний концерт, то вони просто не вмістяться б на сцені, зате можна буде кожному роздати інструмент – і вуаля, у нас вийшов повноцінний симфонічний оркестр.

На сцені з’явились дві готичні дами в латексі. Одна почала налаштовувати гітару, інша маленький синтезаторчик. Це щоб у глядачів одразу не виникало питань чому гурт називається саме так. Звуть цих учасниць Jaana Zynthexia (на фото дівчина в синьому) і HayDee Sparks (на фото блондинка), яка до речі грає на гітарі в In Strict Conficence (і взагалі дуже різностороння творча особистість) і живе в Німеччині, так що вона сюди їхала з далеку, та і сам гурт з Тампере, а не з Хельсінкі. Далі на сцені з’явився барабанщик, басист і лідер і основоположник гурту – вокаліст Jyrki Witch. Чи то справді у нього таке прізвище, чи псевдонім, не знаю. Із першого складу гурту, як я зрозумів, залишився лише гітарист і вокаліст. В 2012 році Two Witches відсвяткували своє 25 річчя, серйозна дата, не кожен шлюб стільки витримує! Зараз, правда, як мені здається у них не найкращі часи, концерти відбуваються не так вже й часто, сайт не зовсім працює, актуальної інформації немає. Останній альбом було випущено в 2005 році, поганеньке ЕР в 2010. Видно створити щось нове натхнення немає, але виступати хочеться, от і тримаються. Хто знає ще скільки протримаються, тому я вважаю, що мені дуже пощастило потрапити на їх концерт.

Отже я підійшов ближче до сцени куди вже почав стягуватися народ, правда не дуже активно. Сцена сама по собі невеличка, і в цілому все виглядало доволікамерно і без пафосу. Я не скажу, що я фанатію від старого готик року і Two Witches конкретно, але їх творчість доволі цікава і містить свою іскорку. Вокаліст доволі харизматичний маленький лисий дядько, видно вже втомився від готичних перевтілень і вибрав концептуально-консервативний імідж. На сцені поводив себе дуже впевнено, спілкувався з публікою, споглядав на зал своїм інфернальним поглядом, який він напевно тренував дуже довго, очі так і вилазили з орбіт. Я стояв трохи збоку, тому мені було видно лише одне око. Проблема була в тому, що на цей концерт як виявилось прийшло зовсім мало їх справжніх фанатів, вже було опів на другу ночі, деякі відвідувачі клубу може вже пішли додому. Загалом підтримка була зовсім ніяка як для легендарного гурту. Тому і загальне враження зовсім спокійне. Зазвичай атмосферу виступу створюють саме фанати і публіка, обмінюючись енергією з музикантами і надаючи тим сил творити мистецтво. Активних вболівальників було чоловік 15-20, сиренкі аплодисменти, всього кілька людей хто знають тексти. Принаймні мені в першому ряду здавалось саме так, я не дуже то й роздивлявся що там ззаду. Заграні були всі хіти «Dracula Rising», «Requiem», «The Omen», «Dead Dog's Howl», «Winter», «Burn the Witch», «The Hungry Eyes», «We All Fall Down», «Agony», «The Dark Angels of Sin»… Я в цілому отримував задоволення від музики, специфічного вокалу Юркі, пританцьовував, і навіть підспівував деякі слова. Я думаю, що в Києві даний гурт сприйняли б значно краще, проте все одно не впевнений в його потенціалі розкачати народ, як то можуть зробити VNV Nation, In Strict Confidence чи Diary of Dreams. Загалом настрій у мене був чудовий і концертом я залишився задоволений, правда було жаль гурт, адже вони так старались а підтримки з боку фанів майже не було. Після виступу я навіть не наважився поприставати до них,можливо дарма, а можливо ще буде шанс, на що я і сподіваюсь.

Після виступу звучали сети ді-джеїв, під час яких я реалізував свою потребу потанцювати сповна. Дарк елєктро тут видно не люблять, звучав ЕБМ-чик, Синт поп, та більш мейнстрімові речі, як то Рамштайн, Продіджі і якась альтернатива. В перервах між танцями я відпочиваючи сидів на диванчику і споглядав народ. Тут я відчув, що руки у мене холодні як у того вампіра, що потрапив в Антарктиду. Треба було терміново чимось зігрітись. Я потопав до найближчої барної стійки, де побачив дошку з іменами музикантів та відповідними напоями. Дуже здивувався, що напроти Віллє Вало стояла кока-кола, він же завжди дудлить вино на концертах, чи дудлив, може зав’язав? Абсенту у них не виявилось, тому я вирішив скуштувати того славнозвісного вина від Найтвіш, адже в рекламі було написано, що тут його можна спробувати вперше у світі, там ще було і вино від The 69 Eyes. Вино вироблене в Іспанії в 2010 році, червоне сухе, виявилось так собі, як і нинішня музика Найтвіш – на раз спробувати, видно тут теж чогось не вистачало, як і Найтвішам не вистачає Тар’ї, а комусь можливо подобається. Коштував бокал вина мені десь 6-7 Євро. Через інтернет пляшку можна придбати за 11 Євро + мабуть доставка.

Загалом подія пройшла дуже непогано, знайомством з фінським андеграундом я задоволений. А найближчим часом ще заплановані концерти To/Die/For, Raison dtre і апогейний концерт на який я дуже хочу потрапити в кінці лютого – The Fields of the Nephilim, якщо потраплю – чекайте від мене звіт :) .

О пів на четверту сети закінчились, адже клуб працює до 4 ранку, от і я потопав додому по світлим вулицям столиці Суомі, де людей було так само багато як і просто увечері, я зовсім не відчував, що зараз вже ніч, а йшов і насолоджувався чистим повітрям холодної Скандинавії.

Відео однієї з пісеньок можна переглянути тут (зверніть увагу на можливість вибору гарної якості): 

 

Галерея: http://gallery.gothic.org.ua/thumbnails.php?album=2100



1243 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всего 6 голосов)
comment Комментарии (0 добавлено)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Dmitriy Zatkovsky


Специальный корреспондент в Канаде / reviewer