Настав довгоочікуваний день, коли я вперше почула Napalm Death наживо. Усі з нетерпінням чекали початок виступу. Раптом увімкнулось світло і на сцену увірвалися скажені Flеshgore. З перших звуків стало зрозуміло, що переді мною справжні death metal монстри. Технічний драмер заворожував нескінченними стінками та шаленими бласт-бітами, а харизматичний гітарист видобував пекельні ноти, які так гармонійно поєднувалися з усіма інструментами. Та родзинкою гурту став бас-гітарист, який співає. Такий хід подій не може не вражати! Як добре, що на нашій сцені можна зустріти талановитих музикантів і отримати насолоду від якості матеріалу та його виконання. Flеshgore цілу годину продовжували запалювати фанатів своїми піснями, і від цього зал наповнювався людьми ще більше і більше. Потім хлопці зіграли останній акорд і пішли зі сцени, залишивши по собі гарні спогади.
Декілька хвилин перерви, і нарешті вийшли неповторні Napalm Death. Все почалося з невеличкого діалогу. Shane Embury взяв декілька соковитих нот на своїй бас-гітарі, від яких побігли мурашки по шкірі, а потім йому відповіли інші учасники гурту, своїми інструментами. Перша пісня одразу ж відправила фанатів у фантастичну метал подорож. Вогонь в очах, експресивний слем та невгамовні вітрячки - саме так реагував зал на музикантів. Здавалося, що час зупинився і більше нічого не існує, окрім цих могутніх рифів. Кожну пісню Napalm Death проживають справжнім життям, ніяких вигаданих емоцій я не помітила. Своєю сценічною поведінкою особливо заворожує Mark «Barney» Greenway. Його рухи доволі нетипові, тому виглядає це дуже ефектно і зяряджає натовп ще більше. Також хочу звернути увагу на незвичайну техніку гри бас-гітариста. Йому вдається дуже швидко рухати пальцями, завдяки чому може грати складні партії і допомагати утворити барабанщику міцний фундамент пісні. Пробігшись по своїм хітам, Napalm Death відіграли останню композицію. Музикантам так сподобалося вести з публікою метал бесіду, що наостанок вирішили зробити дуже довгу коду. Вона так наче натякала, що ще не хочеться йти зі сцени. В ту хвилину бажалося, щоб ця нота продовжувала звучати ще дуже довго. Саме у ній була захована вся кульмінація вечора. Але все добре рано чи пізно завершується, так само як і цей виступ. Тому залишається тільки чекати наступних концертів Napalm Death і бути на напалмовій хвилі до наступного повернення британських легенд!
|
Сделать домашней
|
Добавить в избранное 
