Tarja Turunen
"My Winter Storm",
© 2007 Vertigo / Universal
Symphonic metal
Чесно кажучи, нічого надзвичайного від цього диску я не очікував, беручи до увагу тренд, за яким йшов колишній гурт співачки Nightwish. Якщо перші їх альбоми, як-то «Oceanborn» чи «Wishmaster», були унікальними та неповторними, із різноманітними своєрідними треками (наскільки ж контрастують, наприклад, «She Is My Sin» та «Pharaoh Sails to Orion»!), то надалі справи стали значно погіршуватися, і апогеєм став диск «Century Child», де, на мою думку, творчість групи остаточно виродилася, а послухати, окрім «Ever Dream», мабуть, було вже й нічого. Враховуючи це, очікувати на щось надзвичайне було б не дуже розумно.
Звичайно, можна було сподіватися, що вихід з групи та початок сольної кар'єри дадуть співачці поштовх, призведуть до якихось якісних змін, але практика показала, що Тар'я Турунен зварилася у власному соку. Ні, в жодному разі я б не назвав альбом «My Winter Storm» провальним – хоча музика дещо поступається тій, що виконувалася фронтменами Nightwish, але зроблена доволі якісно, та й головне – голос Тар'ї турунен – залишився таким, як і був – неперевершеним. У цьому і полягає, як на мене, дурний жарт – творчість співачки немов би замерла на місці, сама вона неначе стала заручницею власного голосу, і чи більше не здатна, чи просто не хоче запропонувати слухачам щось нове. А відтак, слухаючи декілька років одне й те саме, поволі втрачаєш цікавість...
Що стосується безпосередньо альбому «My Winter Storm», то він складається з 18 композицій та 3 бонусних треків. Однозначно сильні речі, які необхідно послухати – це «I Walk Alone», «Reign», «Die Alive» та «Lost Northern Star», інше – за смаком. Основною характеристикою музики в обов'язковому порівнянні із тією, що була в Nightwish, є те, що вона більш спокійна, менш агресивна, менш металична і по-справжньому спокійно, неквапливо готична. Ставка на голос очевидна, та хто б сумнівався?
Взагалі, складається враження, що альбом є більш мрачним, ніж ми звикли чути у виконанні Тар'ї, в тому числі і за часів Nightwish. Композиції немов би є вираженням власних переживань та відчуттів співачки, і з цієї точки зору стає зрозумілою їх мінорна спрямованість, адже чимало пісень були написані незабаром після скандального розриву із колишньою групою, хоча жодна з пісень безпосередньо не торкається цієї ситуації. Тим не менше, заглавний трек "I Walk Alone" немов би розповідає про душевну порожнечу через конфлікт із колишніми товарищами та про підтримку, яку Тар'я отримала від своїх фанів у важкий час:
Put all your angels on the edge
Keep all the roses, I'm not dead
I left a thorn under your bed
I'm never gone
Go tell the world I'm still around
I didn't fly, I'm coming down
You are the wind, the only sound
Whisper to my heart
When hope is torn apart
And no one can save you
I walk alone
Every step I take
I walk alone
My winter storm
Holding me awake
It's never gone
When I walk alone
Який із всього сказаного вище можно зробити висновок? Альбом не є шедевральним, і тим, хто не знайомий із творчістю Тар'ї Турунен чи гурту Nightwish, навряд слід починати знайомство з диску «My Winter Storm». Але фанатам видатної фінської співачки, які слідкують за її творчістю протягом багатьох років, що вона присутня на сцені, пропускати цей реліз не можна в жодному разі. Так, з цього альбому, за великим чином, ви не дізнаєтесь ні про що нове, але... Холодним зимовим вечором, обгорнувшись теплою ковдрою, із склянкою гарячого вина у руці, ви вмикаєте цей альбом і крізь завивання зимової бурі за вікном чуєте те, за що завжди полюбляли пісні Nightwish, – неперевершений голос Тар'ї Турунен.
(Опубликовано Mechanic)