header04 forumhead02 forumhead03 logo

Главная | Сделать домашней | Добавить в избранное
Поиск по сайту   Расширенный поиск »
        
Разделы

Архив
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Рассылка
Подписаться на рассылку:

Опрос
Что нового не хватает порталу для того, чтобы стать более удобным и интересным?
Много новых материалов
Интеграции с социальными сетями
Новий дизайн и структура
Новых посетителей и коментаторов
Меня все устраивает, ничего менять не надо
Результаты
Все опросы



email Отправить другу | print Версия для печати | comment Комментарии (0 добавлено)

OOMPH! "Des Wahnsinns fette Beute"

Kalev69 on Авуст 18, 2013

image Oomph!

"Des Wahnsinns fette Beute", © 2012 Sony Music

Electro Industrial / Industrial Metal



Дата релізу: 18 травня 2012 

Оценка: 10/10  

Про нові альбоми улюблених гуртів, особливо німецьких, розповідати непросто. Доводиться боротися між бажанням закрити очі на недоліки, залишивши на поверхні лише найкращі моменти, і необхідністю аргументувати свою позицію, яка може сильно розходитися з громадською думкою інших слухачів. Новий 11-й альбом німців Oomph! – “Des Wahnsinns fette Beute” (Безумства жирні трофеї”) неймовірно ускладнив це завдання.

У той час, коли велитнів Neue Deutsche Härte, хлопців з Rammstein, ще не було навіть у планах, гурт Oomph! вже випускали революційні індастріал-альбоми, які надихнули не одну команду, зокрема Тіля Ліндеманна і Ко. У 2000-х рр. звучання Oomph! ставало все легше, а аудиторія все ширше.

Новий повноцінний студійний альбом гурту не став виключенням експериментів Деро, Флюкса та Крепа. Випустивши альбом “Des Wahnsinns fette Beute” гурт відійшов від звичного музичного стилю – танцювальна складова вийшла на перше місце, в музиці з'явилися елементи індастріал-диско, а жорсткі гітари за рідкісним винятком зайняли позицію далеко на задньому плані.

Перше прослуховування альбому привело мене в стан шоку – куди подівся звичний Oomph! часів “Wahrheit oder Pflicht” (“Правда чи виклик”) та “GlaubeLiebeTod” (“ВіраЛюбовСмерть”) і що це взагалі таке?

Гурт, звичайно, ніколи не стояв на місці і постійно розвивався, але в цей раз музиканти дуже вже сильно відхилилися від курсу. Але фанату Oomph! не можна просто так взяти і перестати слухати Oomph!, тому через пару прослуховувань емоції вляглися, і крізь електронну стіну стали проступати знайомі риси. А коли мелодії одна за одною стали застрягати в голові, картина склалася повністю – так, це старий добрий Oomph!, як би сильно він не маскувався і, які химерні форми не набував.

Одже, розберемось в чому ж проблема. Найбільше підходять під традиційний стиль Oomph! Періоду 2004-2008 рр. пісні “Unzerstorbär” (“Некрушимий”) і “Bonobo” (“Бонобо – карликовий шимпанзе”), aле викликають найменш теплі почуття. А ось танцювальні “Zwei Schritte Vor” (“Два кроки вперед”) і “Such Mich! Find Mich!” (“Шукай мене! Знайди мене!”), і у всіх сенсах на 100% космічний трек “Kosmonaut” (“Космонавт”) прямо-таки зачаровують. Тільки вслухайтесь у початок кожної з перерахованих мною пісень:

...Zwei Schritte vor und dreizehn zurück, 
manchmal hilft dir nur ein kleines Wunder, 
manchmal hilft dir nur ein kleines Glück, 
zwei Schritte vor und dreizehn zurück…

«Два кроки вперед і тринадцять назад. Іноді тобі допоможе лише маленьке диво, іноді тобі допоможе лише трохи удачі. Два кроки вперед і тринадцять назад».

Або ось це:

…Ich geh von Bord — verlasse mein Raumschiff. 
Ich fliege schwerelos durchs All. 
Ich kappe die Leine zur Welt und fall…

Kosmonaut — die Sonne lacht, und ich verglüh.

«Я сходжу з борту – залишаю свій човник, лечу в невагомості крізь космос, рублю канат із всесвітом і падаю... Космонавт – Сонце світить, і я палаю».

Я правду кажу, відчуття від прослуховування як після кількох бокалів віскі – неймовірно чудове!

Правда, слід підкреслити, що є один виняток – важка пісня “Aus Meiner Haut” (“Із своєї шкіри”) безумовний лідер серед інших пісень для мене, як не пересічного слухача творчості Oomph!, адже її приспів змушує забути про все на світі, настільки він потужний і зачаровує, у плані музики. А ось текст змушує замислитись, чи все в порядку у голові Деро, який почав у піснях пропагувати бісексуалізм:

…Ich will raus - raus - raus aus meiner Haut, 
weil ich mich so gern verkleide. 
Ich will raus - raus - raus aus meiner Haut, 
denn ich will mich nicht entscheiden.

Ein bisschen bi schadet nie…

«Я хочу геть – геть – геть з своєї шкіри, адже я так люблю переодягатися. Я хочу геть – геть – геть з своєї шкіри, адже я не хочу вирішувати. Трошки “бі” не завадить ніколи».

Цікаво, що в “Deine Eltern” (“Твої батьки”) гурт вирішив позагравати з дабстепом, а у “Kleinstadtboy” (“Хлопчина з містечка”) – абсолютно довбанутий і смішний кавер на відому “Small Town Boy”. Драйвова і не танцювальна зовсім стала композиція “Fütter mich” (“Нагодуй мене”), тут голос Деро такий, як і у “Tanz in den Tod” (“Танець зі смерю”) чи “Sandmann” (“Піщана людина”). Сильний вокал і гітарна партія.

Але все ж в альбомі є один момент, до якого звикнути не просто. Чи то народна, чи то власна пісня “Seemannsrose” від Oomph!, яка хоче виглядати народною стала занадто експеремантальною навіть для таких експериментаторів як Oomph! – кабацькі мотиви пісні на альбомі важких рокерів це щось! Трек насичений акордеоном і розкотистими хоровими розспівами (звучить дуже душевно і одночасно заворожуюче!). Словами не передати, треба слухати!

На щастя, одразу за цим треком йде схожа на давній хіт “Auf Kurs” композиція “Unendlich” і повністю повертає в реальний світ, мелодійна гітарна балада, ну ви розумієте:

…Verlass mich - verletz mich. 
Dein Hass ist vergänglich. 
Am Anfang - Am Ende, 
denn nichts ist unendlich…

«Покинь мене – образь мене. Твоя ненависть проходить. На початку – наприкінці, адже нічого не вічно».

В такому ж епічно-баладному меланхолійному затінку засіла композиція “Regen” (“Дощ”):

…Der Regen wird stärker, ich will nur noch schrein. 
Die Tropfen sind kostbar, sie waschen mich rein. 
Und ich weiß endlich — ich brauch’ dich nicht…

«Дощ посилюється, мені хочеться лише кричати; ці краплі дорогоцінні, вони відмивають мене, i нарешті я розумію – ти мені не потрібна».

А взагалі, новий альбом Oomph! – це або надзвичайно бадьорий рок-матеріал як от “Die Geister Die Ich Rief” (“Духи, яких я викликав”) та “Der Tod ist ein Herzschlag entfernt” (“Смерть на відстані в один удар серця”), або нарочито, підкреслено танцювальні поп-композиції “Bist Der Spiegel Zebricht” (“Поки не розіб'ється дзеркало”) і “Ernten was wir säen” (“Збираємо те, що сіємо”).

Маю заявити з впевненістю, Oomph! все ще не розучився писати пісні, вокал Деро, незважаючи на вік, все так само незвичайний і варіативний, як і 10-15 років тому, а щіпка вельми креативних експериментів надала яскравий, злегка іронічний колорит багатьом пісням в альбомі.

У цілому “Des Wahnsinns fette Beute” (Безумства жирні трофеї”) вийшов цільним і різноманітним, а найголовніше – якісним і щирим, що відчувається буквально в слові кожної пісні. Oomph! дуже органічно виглядають і в новому вигляді і не втрачають себе. Адже цього дуже не вистачає багатьом популярним колективам, що тримається на плаву більше двадцяти років.

Можливо альбом “Des Wahnsinns fette Beute” (Безумства жирні трофеї”) став шоком для фанатів Oomph! і не всі змогли від нього відійти. Різкий перехід до, в цілому, танцювальної музики вніс сум'яття в ряди шанувальників, але ніяк не позначився на якості матеріалу. Це як і раніше старий добрий Oomph!, але під новим соусом з перцем. Втім і любителі важкого Oomph! знайдуть для себе в альбомі багато цікавого.

Всім любителям важкого року, які не бояться несподіваних експериментів шалених німців, рекомендую прослухати цей альбом. Він вартий уваги, бо не кожного дня почуєш шалені експерименти від старих добрих індастріал-метал гуртів, особливо німців.

Про гурт:

Oomph! – німецький індастріал-метал гурт, який став першопрохідцем в стилі Neue Deutsche Härte. Протягом 24-річної історії Oomph! Пройшов довгий шлях трансформації стилю своєї музики. Особливо гостра зміна від електроніки до індастріал-металу відбулась у період між двома першими альбомами гурту – “Oomph! 1992 р. та “Sperm 1994 р. Зміна стилю полягала у використанні більш тяжчого драйву гітар, який характерний для хеві-металу. Сьогодні, як і колись шалені німці Деро, Флюкс та Креп знову намагаються нас здивувати, адже мабуть єдиний гурт у Німеччині, який за все своє існування більше 10 разів змінив музичний стиль. 

Трек лист:   

1.«Unzerstörbar» 

2.«Zwei Schritte Vor» 

3.«Such Mich Find Mich» 

4.«Bis Der Spiegel Zerbricht»  

5.«Die Geister Die Ich Rief»  

6.«Bonobo»  

7.«Deine Eltern»  

8.«Kleinstadtboy»  

9.«Regen - Oomph! / El Friede»  

10.«Kosmonaut»  

11.«Komm Zurück» 

12.«Aus Meiner Haut»  

13.«Seemannsrose» 

14.«Unendlich»   

Актуальний склад:    

Dero Goi — вокал, барабани, тексти пісень

Andreas Crap — лідер-гітара, бас-гітара, клавішні, програмування 

Robert Flux — ритм-гітара, програмування

Посилання:

www.oomph.de

www.facebook.com/oomphband

www.oomphband.tumblr.com



2091 раз прочтено

Оцените содержание статьи?

1 2 3 4 5 Rating: 3.67Rating: 3.67Rating: 3.67Rating: 3.67 (всего 6 голосов)
comment Комментарии (0 добавлено)
Популярные (за день)
Комментируемые
Рекомендуемые
Команда УГП
image

Sergey Korotaev


Корреспондент Портала в г. Киров (Россия). Главный редактор вятского индустриально-готического журнала