ІВАНОВ ДАУН

або

тяжкий шлях експериментів в українській індустріальній музиці....

В той час коли сучасники з "Роботи Хо" не могли продемонструвати нічого крім своїх надмірно розбухлих амбіцій, а від розумного гітарного конструктивізму "Біакорду" просто нудило, "Іванов даун" були єдиними, хто на   початку 1990-х років зміг запропонувати живий та оригінальний музичний експеримент. Клоуни з "ВВ" все ще загравали з натовпом та робили з себе героїв юрби, однак "Макет", лідер цієї індустріальної групи, зробив те, чого так довго чекаєш від справжнього майстра - він повністю розірвав з псевдонародними фокусами та започав дійсно космополітичне мистецтво. Це рівною мірою могло б бути зроблено в Йокогамі або ж у Сіетлі.
"Іванов даун" вийшли з Броварів, промислового супутнику Києва. Ніхто не знає звідкіля з'явилося назва гурту, однак Іванов - це типове російське прізвище, а додаток "даун", схоже, натякає на певну хворобу розуму, нездібність адекватно сприймати дійсність. Наприкінці 1980-х Олексій "Макет" Дегтярь якийсь час тусувався з "Альтернативою", які у свої музиці шли стежкою нових романтиків, коли група припинала своє їснування, а він переключився на індустріальну музику. Об'єднавши свої зусилля з Олексієм "Салехом" Салехановим (бас) та Володимиром "Лимонадом" Федюшиним (барабани) він вирушив досліджувати невідомі області збуджуючих вібрацій. Дебютний виступ гурту на фестивалі "Йолки-Палки" в січні 1990 року привернув особливу увагу любителів андерграунд-музики, та вони миттєво перетворилися на зірок. Протягом року склад реформувався та стабілізувався з учасниками експерименту Олексієм "Салехом" Салехановим (гітара), Ігорем Висловухим (бас) та Ігорем "Філею" Філкіним (барабани) на чолі з "Макетом" (гітара, вокал): В середині 1990 року вийшов магнітоальбом "Esten-Kha".
Черпаючи своє натхнення в Throbbing Gristle та Psychic TV, в 1991 - 1993 "Іванов даун" запропонували серію шумних гітарних виступів, в той час коли пізніше "Макет" (автор більшості музичного та текстового матеріалу) - розвиваючись - звернувся до електроніки та комп'ютерів. Слід зазначити, що "Іванов даун" були справжніми музичними дисидентами, створюючи індустріальну культуру в селянській країні, якою була та залишається Україна. Вони запропонували щось, що розум людей не міг абсорбувати, тому власно і популярність їх обмежувалась кількістю дійних прихильників.
Мені кілька разів довелося бачити "Іванов даун" на сцені. Пам'ятаю перший раз, коли я відвідав їх виступ. Ввечері вони грали з іншими експериментальними утвореннями в будинку культури ім. Корольова на краю Києва. Район навкруги був дімом для пролів та низькооплачуваних службовців. Це був 1991 рік, початок пост-радянської ери, люди сподівалися, що вони знаходяться на передоденні нового життя, всі мали великі очікування. Це була задовго до руйнування ілюзій 1990-х - інфляція, економічна катастрофа, зубожіння, перехід у стан, який Езра Паунд колись назвав "вік лихварства", злості та стомленості.
Шоу відкривав Олександр Нестеров, який виконав на сцені вправи для бас-гітари та синтезаторів. Це звучало як ембієнт, фаном якого я ніколи не був. Проте мені сподобалося, як він атакував гітару смичком та металевими кришками коробок з-під кінострічки. "Біакорд" надали звичайний свій набір - готові імпровізації над трупом електричного джазу. Ніби пихаті дорослі вчили діток музиці. "Іванов даун" в свою чергу почали з телевізору, встановленого на середині сцени, на якому йшла трансляція "Макету", який заховався за боковою шторою. Першим номером була напівакустична канцона. На сцені були всі члени гурту за винятком його, якого замінив телевізор.
Чи не було це символом промислового (індустріального) масового виробництва наших часів, коли все та всіх можна замінити? Можливо навіть сама присутність музиканту є зовсім необов'язково. Якщо глядачі (слухачі) та виконавці часто під час видовищ розділені певною дистанцією та не можуть власно "відчувати" один одного, то не мали б ми той самий ефект що і під час перегляду кіно. Високоякісні записані заздалегідь імітації можуть здається створити теж саме відчуття, що і живий виступ, якщо їх проектувати на відстані. Більше того, можна передбачити навіть певну кількість сценаріїв (після вивчення поведінки натовпу на виставі), що дозволило б реорганізовувати послідовність відтворення та окремих номерів під час такого аудіовізуального сеансу. Для коректування під настрій глядачів та реагування на поведінку аудиторії "виступаючими" мі би маніпулювати окремий оператор.
Коли вони завершили канцону та забрали телевізор, вони піддали аудиторію своєму улюбленому лікуванню міським шумом. Постійних відвідувачів концертів, які протягом багатьох років звикли до орієнтованого на хіпі мурмотіння та "нової хвилі" з других рук, познайомили з новим баченням. "Макет" запропонував звукову доріжку до механічного апокаліпсису, маніфестацію чистої чистої руйнівної енергії. Він без жалю бив своїх слухачів звуками, що видобував з своєї гітари. Не диво, що багато хто покинув залу до закінчення концерту. В паузах між піснями молодик перед мною волав до "Макета": "Napalm Death давай! Napalm Death давай!" Це, можливо, і призвело до того, що вразливий "Макет" втратив контроль. Концерт закінчився зривом "Макету" - він несподівано зупинився на середині четвертого номеру та залишив сцену.
Те, що я побачив та почув, так вразило мене, що гурт назавжди завоював мою довіру. Пізніше я ознайомився з ранніми творами "Іванов даун" та інших індустріальних груп - Psychic TV, Einsturzende Neubauten, Throbbing Gristle. Це й зробило мене прихильником індустріальної музики та культури.
1990 та 1991 роки "Іванов даун" гастролювали - вони грали на "Повному гудбаї" в Києві, на "Індюках" в Москві та "Анти-СНІД рок-н-рол" у Твері (Росія). Крім цього, їх запрошував виступати польській опозиційний рух "Солідарність". Проте, пізніші випадкові виступи гурту ставали все менш цікавими через відхилення в бік альтернативного мейнстріму. Десь у 1990-х "Макет" слідом за "ВВ" та "Ер. джазом" поїхав до Франції в пошуках успіху та грошей. Не про який значний успіх у тамтешній публіці відомостей не має. В 1995 році казали, що він почав кар'єру ді-джея, рік вештався у Москві, навчаючись та практикуючись на місцевій сцені, потім повернувся до Києва. Він діджействував у кількох нічних клубах Києва з обмеженим визнанням.
Нажаль той звук, який видобувався з такою густиною під час живих виступів, рідко було відтворено повністю на студійних записах "Іванов даун". Через брак фінансових коштів та обмежений ринок професійної студійної апаратури зроблені у напівдомашніх умовах записам "Іванов даун", як і більшості українських музичних гуртів того часу, не достає якості та продюсингу. Касети, які є моїми найулюбленішими музичними документами групи, є "Live in Bulgaria" (часткова презентація їх концертного потенціалу) та "Demo" (збірка електронних розробок та дивацтв).
Касета "Best Urban Technical Noises" (також відома під назвою "Ivanov Down") є найбільш повним представництвом експериментальних штучок з 1991 року. У мене є касета з переліком пісень на оригінальній "даунській" мові: літери нагадують дитячі малюнки або якийсь таємний шифр. "Макет" також співає кілька пісень на цій мові. Група у всій красі представлена у "Jazz", "Dawn", "Tech-Von-Tech".
"Demo" - це компіляція матеріалу, записаного в період 1994 - 1996 рр. "Programme" та "Never Again" з цієї компіляція я мав можливість послухати під час епізодичного виступу гурту у Палаці Спорту у 1996 р. Місцеві телевізійні канали транслювали відео для "Walk Your Fish" і "Саратов" (або "Баяна"). Остання особливо цікава. Ще в школі "Макет" вчився грати на баяні, таким чином народні "Саратов" and "Саратов II" на цій касеті звучать наче спогади про минула та протистоять сказаному вище про космополітичну природу ансамблю. Ці версії танцювальної пісні визначають "Макета" як автора-лірика. Крім цього, "Demo" містить такі ранні твори, як "Никогда не смотри мне в глаза", "Outch Pooch" і "Pipsa".
На жаль відсутність налагодженої індустрії тиражування та розвинутого музичного ринку, та інтересу з богу мас та продюсерів, не дозволили "Іванов даун" продовжити свої експерименти. Не заробили вони собі своїм мистецтвом і на життя.

by Роман Піщалов 

 СОСТАВ :

Олексій "Макет" Дегтярь - програмування, голос, гітара, семпли, баян
Олексій "Салех" Салеханов - гітара
Ігор Висловухий - бас
Ігор "Філя" Філкін - барабания.

ДИСКОГРАФИЯ :

"Esten-Kha" 1990
SI-DA-LA-LA" 1990
"Концерт у Болгарії"1990
"Макет" 1990
"Best Urban Technical Noises" 1991
"Demo" 1996

ПОСЛУШАТЬ ( ВИКАЧАТЬ mp3 ) :

Ukrainian Gothic Mp3